Система "Дія.City" створена на шкоду айтішникам, - експерт

Фото з відкритих джерел

Ухвалений у другому читанні закон 4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" передбачає працевлаштування представників айті-галузі за схемою гіг-контрактів

Ухвалений у другому читанні закон 4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" передбачає працевлаштування представників айті-галузі за схемою гіг-контрактів (короткочасних проектів). Така система може бути вигідна великим компаніям в галузі айті-індустрії і не вигідна найманим співробітникам. Про це Анна Пєшкова пише в матеріалі "Ні - зниженню податків. Чому айтішники страйкують проти "Дія.City" для 112ua.tv.

У законі зазначено, що в рамках гіг-контрактів айтішники зобов'язані будуть не здійснювати "неконкурентні дії" принаймні рік після розірвання контракту. Фактично впроваджуються договори про "непереманювання" співробітника, адже зміна місця роботи може вважатися "неконкурентною дією".

"Дана модель створена в інтересах великих компаній і на шкоду самим айтішникам-фрілансерам. Уявіть, що всім дрібним фермерам і самозайнятим в сільському господарстві запропонують "Зернове Сіті" і обов'язкове укладення з великими аграрними трейдерами "тонно-контрактів" на продаж їм свого зерна із зобов'язанням невчинення "неконкурентних" дій протягом 12 місяців з дати підписання договору. Простими словами, продавай "тільки мені" або роби паузу в роботі на цілий рік", - коментує фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Автор матеріалу підкреслює, що статус оформлених таким чином працівників залишається невідомим. Він не регулюється законодавством про працю і не підпадає під дію законів про госпдіяльність. Представники галузі побоюються, що в умовах контрактної роботи компанії зможуть виставляти їм мінімальні зарплати - адже співробітники все одно зв'язані договорами і місце роботи змінювати не будуть.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради постановило, що саме поняття гіг-контрактів "суперечить концептуальним основам цивільного законодавства, змішує усталені предмети правового регулювання, фактично нівелюючи галузеву належність законодавства, і створює колізійне регулювання однотипних правовідносин без конкретно визначеної легітимної мети, створюючи при цьому так званого юридичного Франкенштейна.

Представники айті-індустрії також вважають, що участь компаній у системі "Дія.City", впроваджуваній новим законом, дасть можливість податковій та трудовій інспекцій тиснути на галузь айті перевірками і штрафами.