РНБО опублікувала "Євангеліє диктатури", що демонструє обмеженість і непрофесіоналізм чинної влади

РНБО

Чергова спроба Ради національної безпеки і оборони України нав'язати українському суспільству власне трактування тих чи інших історичних подій, змусити держслужбовців і ЗМІ вживати лише певну термінологію, заборонити усталені, але не зручні українській владі висловлювання і назви може в підсумку дорого обійтися Україні. Сам факт появи такого документа, як "Глосарій назв, термінів і словосполучень...", авторства апарату РНБО є прямим актом введення в Україні цензури, а також створенням ще одного приводу для розправи з інакомислячими і неугодними.

Вже зараз очевидно, що це стає інструментом перетворення України на тоталітарну державу, а сама ідея розробки таких "рекомендацій" РНБО ‒ наслідок тоталітарного способу мислення їх авторів.

Схоже, за допомогою цього "Євангелія диктатури" влада Зеленського прагне сформувати штучну реальність, в якій вона тільки й може існувати. Адже в істинній реальності, яку українські громадяни бачать і в якій живуть, ця влада провалила всі поставлені перед нею завдання і не виконала жодної даної нею обіцянки.

РНБО, як каральний, репресивний інструмент у руках Президента Зеленського, перетворюється на таке собі Міністерство Правди зразка антиутопії Джорджа Оруелла "1984". При цьому в реаліях сучасної України вже сьогодні "самостоп", або самоцензура, закладається в основу відносин держави і громадянина, владою культивуються "двоемыслие" і подвійні стандарти, стає караним вже саме "мыслепреступление", а поява вищезгаданого глосарію перегукується з оруеллівським "новоязом". Хоча, по суті, цей документ являє собою лише фількіну грамоту, а своєю появою зобов'язаний банальній спробі прикрити марність і безглуздість існування чиновницького апарату, що утримується на гранти і кошти державного бюджету.

Наприклад, автори глосарію впиваються боротьбою з мостом через Керченську протоку, але не обтяжують себе тим, щоб пояснити чиновникам, як їм відповідати на все голосніше висловлене обурення людей діями влади. Вони намагаються підтасувати історичні факти і в черговий раз заборонити термін "Велика Вітчизняна війна", але навіть не пробують осмислити реальні виклики, які стоять перед Україною сьогодні у вигляді тарифного геноциду, чиновницького свавілля, правового нігілізму, грубого порушення норм Конституції, нехтування основоположних прав і свобод громадян.

Маячня і висмоктаність з пальця вищевказаного документа добре демонструє наступний факт. У розділі "термінологія щодо іноземних держав" зазначено вимогу замінити використання назви "Республіка Абхазія" на користь просто "Абхазії" - таким чином РНБО наголошує, що не вважає Абхазію державою. Але у випадку з Білоруссю, офіційна назва якої - Республіка Білорусь, автори глосарію не використовують слово "Республіка", тим самим, вільно чи мимоволі, абсолютно однозначно підкреслюючи, що відмовляють нашій північній сусідці в державності.

Ну а спроба оголосити фейком вислів "особливий статус Донбасу" стала еталонним прикладом тупості і обмеженості РНБО. Адже навіть у пункті 2 Комюніке Паризького саміту в "нормандському форматі", підписаного 9 грудня 2019 року президентами Франції, України, Російської Федерації та канцлером ФРН, вживається вислів "особливий статус" окремих районів Донецької та Луганської областей.

Таке враження, що у службовців РНБО затримка в адміністративному розвитку. Вони вимагають від чиновників просувати тези, що втратили свою актуальність ще 5-7 років тому. При цьому на дійсно хвилюючі громадян питання, як-от: брак газу, провал вакцинації, дискусійні питання щодо НАТО і європейських перспектив України – інструкція ніякої відповіді не дає. Як немає і рекомендацій чиновникам з приводу того, як їм висловлюватися про "Північний потік ‒ 2".

Фактично вся ця метушня "грамотіїв" з РНБО є імітацією бурхливої діяльності напередодні прийняття бюджету в надії відкусити побільше від державного пирога. Проте вже сам факт створення подібних інструкцій і нав'язливих "рекомендацій" є загрозливим і небезпечним для демократичного суспільства.

Передбачаючи подібну тоталітарну розправу над нашою історією, над образом думок, над історичними фактами, партія "Опозиційна платформа - За життя" ще в 2020 році створила громадський рух "Український фронт захисту історичної пам'яті". І сьогоднішній наступ влади на опозицію, репресії, незаконне кримінальне переслідування, фабрикація кримінальних справ є відповіддю в тому числі і на цю діяльність.

Ну а прагнення влади за всяку ціну знищити своїх ідеологічних супротивників, узаконити цензуру, припинити інакомислення пояснюється її бажанням силою нав'язати українським громадянам свій образ думок, а собі привласнити монополію на визначення істини адміністративним шляхом, що, безсумнівно, є інструментом побудови тоталітарної, диктаторської держави.

Партія "Опозиційна платформа - За життя"