Зростання цін на електрику і газ, вивезення лісу. Що означають рішення саміту Україна - ЄС з енергетики та економіки

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA

Українське інтернет-видання

Двадцять третій Саміт Україна – Європейський Союз president.gov.ua

Оригінал - на сайті "Страна.ua"

Ми вже писали про 23-й саміт Україна - ЄС, який пройшов у Києві, а також аналізували підсумкову заяву.

Незважаючи на те що вона багато в чому загальна і "шаблонна", із заяви все ж можна зрозуміти, в якому напрямку Європа збирається "рухати" Україну далі. В першу чергу - в економічному та енергетичному плані.

Тут багато цікавого в економічному та енергетичному плані. За розширення торговельного співробітництва і промисловий безвіз ми заплатимо масованим експортом деревини (мораторій на який пропонується зняти). Крім того, Європа активно штовхає Україну до "зеленого переходу" і вже позначила термін, до якого наша економіка повинна стати безвуглецевою - 2050 рік.

Але набагато раніше наша країна повинна об'єднати свою енергосистему з європейською.

"Це означає, що і тарифи на електроенергію у нас будуть європейські - 6-10 гривень за кіловат", - говорить аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.

Розбиралися в економічній частині спільної заяви за підсумками саміту Україна - ЄС.

"Забули" про аграрні квоти

У заяві багато загальних фраз, що стосуються подальшої імплементації норм про асоціацію України з ЄС, "поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі" і поступової інтеграції України у внутрішній ринок Євросоюзу.

Також відзначається істотне зростання двосторонніх торгових потоків. При цьому зазначено, що ЄС став найбільшим торговельним партнером України.

Втім, в розрізі окремих країн і в 2020 році, і за підсумками першого півріччя цього року найбільшим торговим партнером України є Китай. За даними Держстату, двосторонній оборот у першому півріччі 2021 року досяг 8,85 млрд доларів (14,6% від усієї зовнішньої торгівлі України). Експорт українських товарів до КНР зріс на 43%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року, імпорт - на 25%. На другому місці в списку найбільших торгових партнерів - Польща (6,9%), на третьому - Німеччина (6,5%). Але якщо брати всі країни ЄС, то їх частка у зовнішньоторговельному обороті України дійсно вагома - 40,4%.

При цьому велика частина поставок нашого експорту в Європу - це агарна продукція. З року в рік наші аграрії скаржаться на вкрай низькі квоти на безмитне ввезення сільгосптоварів в Євросоюз (за деякими категоріями, наприклад щодо меду, річні квоти вибираються за кілька місяців). Проте в нинішній заяві за підсумками саміту про аграрку - ні слова (крім того, що Європа "вітає історичне відкриття ринку сільгоспземель в Україні").

"Це означає, що на збільшення квот найближчим часом особливо розраховувати не варто", - говорить глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

У той же час активізація торгового співробітництва передбачає збільшення потоку імпорту з ЄС, зокрема і сільгосппродукції.

"Аграрна країна Україна чомусь вважає великим досягненням імпорт яблук з європейських країн. Це все в рамках торгової інтеграції", - говорить Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio.

При цьому кілька разів згадується про промисловий безвіз. Зеленський обіцяє підписати його вже до наступного року. Хоча, на думку економіста Олексія Куща, він може стати "останнім цвяхом у труну промислового потенціалу України".

"Зараз у нас є маленька лазівка для захисту внутрішнього ринку, яка дозволяє нам не порушувати правила СОТ, генеральну угоду з тарифів і торгівлі і правила зони вільної торгівлі з ЄС. І називається вона технічна сертифікація. Зараз при закупівлі, наприклад, локомотивів для "Укрзалізниці" ми не маємо права дискримінувати європейських виробників, але можна послатися на специфічні технічні вимоги, які дозволяють нам відбирати продукцію саме наших виробників. Це технічна віза, яка не вважається додатковим загороджувальним імпортним митом. При промбезвізу у нас вже не буде такої можливості. Україна стане відкритим майданчиком для продажу європейських товарів", - говорить Кущ.

Гроші від Європи

У спільній заяві йдеться також про гроші - кредитну допомогу ЄС та інвестиції. Так, нам "нагадали", що з 2014 року європейські фінансові інституції "мобілізували безпрецедентний пакет кредитів і грантів обсягом понад 17 млрд євро". Також згадали про більш "свіжі" надходження. Цього року ЄС збирається запропонувати Україні фінансову підтримку в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) - для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС, включаючи зону вільної торгівлі.

Також ЄС виділив нам другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро. Нагадаємо: перший транш у такому ж розмірі ми отримали ще минулого року під боротьбу з ковідом. Але другий поставили на паузу, зокрема через пробуксовку з виконанням меморандуму (в ньому прописували боротьбу з корупцією, поліпшення ділового середовища, реформу управління держпідприємствами та ін). Також одним з факторів затримки з другим траншем став той факт, що співпрацю з МВФ поставили на паузу.

ЄС також підтвердив потокову гуманітарну підтримку сходу України (25,4 млн євро в цьому році).

Але найбільший куш, який світить Україні, - 6,47 млрд євро державних і приватних інвестицій. Їх ми можемо отримати в рамках економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства.

Оновлений план ЄС представив влітку нинішнього року. Тоді фінансування в 2,3 млрд євро для шести країн-партнерів (Україна, Молдова, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Білорусь), яке має підтягнути ще близько 17 млрд євро інвестицій.

Пріоритетні напрями - торгівля, створення нових робочих місць, будівництво доріг, підтримка малих і середніх підприємств, підтримка "зелених" проектів та ін. Більш детально ця тема буде обговорюватися на саміті Східного партнерства, який відбудеться в грудні.

"При цьому нічого не говориться про фінансування "озеленення" української економіки, на якій наполягає ЄС. Тим часом рахунок там йде на десятки мільярдів. Тільки модернізація вугільних ТЕС потягне на 4 млрд євро", - говорить Корольчук.

Експорт деревини, нуль викидів до 2050 року, спільний роумінг

Найважливіший в економічному плані - 16 пункт заяви. У ньому йдеться про посилення економічної інтеграції в ряді галузей.

Зокрема, промисловому безвізі та розширенні торговельного співробітництва.

"Ми вітали початок переговорів щодо прискорення і розширення сфери скасування ввізних мит відповідно до статті 29 (4) Угоди про асоціацію", - йдеться в заяві. Але далі слідує розшифровка - чим Україні доведеться заплатити за поступки Європи щодо мита.

Найважливіше в цьому списку - деревина.

У заяві йдеться про врегулювання "торгових подразників", таких як мораторій на експорт деревини.

"По-суті, ми підписалися на скасування мораторію", - говорить Олег Пендзин.

Варто відзначити, що українські деревообробні підприємства і так зіткнулися з проблемою дефіциту сировини і захмарних цін на неї. Це пов'язано з тим, що через біржу, де повинні купувати сировину лісопилки, проходять вкрай невеликі обсяги. Але вони можуть ще більше впасти, якщо відкриється експорт деревини в Європу.

І це при тому, що була заявлена мета поставляти в ЄС, замість необробленої деревини, продукцію з більш високою додатковою вартістю. Під це в Україні почали відкриватися приватні деревообробні підприємства.

Тобто, судячи з усього, тепер буде кардинальний розворот, і в Європу піде український ліс, а не продукція деревообробки.

Про прискорення вирубок в наших лісах і говорити не доводиться, адже і до цього контроль був вкрай слабким. Обіцяного Зеленським мільярда нових дерев поки немає, а ось позбутися мільярдів вже існуючих зелених насаджень ми ризикуємо.

Ще один важливий пункт - про "зелений перехід" України.

У заяві сказано, що Європа "запропонувала Україні затвердити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, включаючи проміжні цілі, з обов'язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року".

Тобто названа цілком конкретна дата "Ч" - 2050 рік. До цього часу Україна повинна буде стати повністю кліматично нейтральною, а це значить - закрити всі вугільні ТЕС, модернізувати підприємства, відмовитися від автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.

Хоча 2050 рік здається віддаленою перспективою, часу насправді не так багато. Наприклад, набагато більш розвинений, ніж ми, Китай збирається досягти планки "нуль викидів" тільки до 2060 року.

Як проміжні цілі вказана, наприклад, "політика вуглецевого ціноутворення". Йдеться про так званий податок на "карбоновий слід", який збираються впроваджувати і в Євросоюзі. Він буде вираховуватися залежно від того, якої шкоди завдало виробництво тієї чи іншої продукції навколишньому середовищу. Крім "брудної" металургії, досить високий карбоновий слід - в аграрній продукції. Та й в цілому, враховуючи застарілі промислові потужності України, доплата за "брудне виробництво" для багатьох підприємств може виявитися непідйомною.

У пункті 16 є також, на перший погляд, шаблонний абзац, в якому йдеться про "привітання" завершення переговорів щодо оновлення низки доповнень до Угоди про асоціацію з ЄС. Це, зокрема, доповнення XLIV з фінансового співробітництва, XVIІ зі співробітництва з сфері телекомунікаційних послуг, поштових і кур'єрських послуг та міжнародного морського транспорту.

Тут особливу увагу варто звернути на телекомунікаційні послуги.

"Є дві ідеї - про приєднання України до "Єдиного роумінгового простору" і взаємне визнання електронних довірчих послуг. Ще з 2015 року лобісти інтересів європейських телеком-операторів носяться з ідеєю приєднання України до Європейського режиму регулювання роумінгових тарифів, відомого як RLAH (Roaming Like At Home, Роумінг як вдома). Їм вдалося "продати" цю ідею першим особам держави, в результаті починаючи з 2017 року в Україні має місце директивне втручання в розрахунки між українськими та зарубіжними операторами. Всупереч обіцянкам, у відповідь на зниження нашими операторами ставок доступу на свої мережі. Іноземні, в тому числі і європейські контрагенти, не пішли на симетричне зниження. В результаті замість традиційно позитивного сальдо розрахунків, тобто стабільних валютних надходжень, Україна зіткнулася з тим, що буквально на рівному місці виникли витрати.

Що стосується визнання електронних довірчих послуг (наприклад, електронного цифрового підпису), то тут Україна взагалі ризикує потрапити в міжнародний скандал. З 2015 року у нас спостерігаються масові (сотні, якщо не тисячі інцидентів на рік) зловживання цифровими підписами нотаріусів і реєстраторів. Ними завіряються завідомо протиправні, злочинні дії, включаючи відчуження власності найрізноманітнішого масштабу. За цей час жоден нотаріус або реєстратор не отримав обвинувальний вирок за співучасть у кримінальних злочинах, не відправився у в'язницю. У разі взаємного визнання цифрового підпису тепер вже і резиденти країн ЄС ризикують стати жертвами "витівок" українських шахраїв", - говорить експерт телекомунікаційного ринку Роман Хіміч.

Дорога електрика і газ і відбій щодо водню

У заяві є важливі пункти з енергетики.

"Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України та Європи на рівних умовах на основі підтверджених зобов'язань України стосовно завершення реформування ринку електроенергії та газу", - йдеться в заяві, також там згадується про домовленості щодо створення "робочої групи високого рівня" для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні.

Якщо говорити про "реформу ринку електроенергії", то тут мова йде, в першу чергу, про приєднання нашої енергосистеми до європейської ENTSO-E.

Злиття української та європейської енергосистем було заявлено ще кілька років тому, але фактично синхронізовано з Європою працює тільки "Бурштинський Острів" ДТЕК.

"Не знаю, як ми будемо приєднуватися до європейської енергосистеми. Вона заточена на дорогу електроенергію з відновлюваних джерел, і варто очікувати, що її будуть "втюхувати" і Україні. При цьому нашу дешеву електроенергію від атомки стануть експортувати в Європу, а вугільні ТЕС доведеться закрити. Цікаво, що чомусь ніхто не піднімає питання - а за якими тарифами українцям доведеться платити за електроенергію після приєднання до Європейської мережі. Нагадаю, що в Німеччині мінімальний тариф - 10 гривень за кіловат (в Україні зараз для промисловості - до 4 гривень, а для населення 1,44-1,69 - Ред.)", - говорить Корольчук.

Що стосується ринку газу, то його подальша "реформа" означає лише одне - і населенню, і бюджетникам, не кажучи вже про промисловість, доведеться купувати газ за ринковими цінами. Причому, судячи з усього, прив'язка до імпортного паритету збережеться. Якби таке правило діяло вже зараз, всій Україні довелося б платити за опалення за тарифом, в якому закладено газ по 40-45 гривень за куб, що ні для населення, ні для бюджетної сфери явно не по кишені.

При цьому в енергетичній частині заяви є цікавий нюанс.

"Чомусь там зовсім не згадується про водень. Хоча у нас постійно говорять про "перепрофілювання" вітчизняної ГТС під поставки водню в Європу. Але, мабуть, для ЄС ця тема якщо і актуальна, то на вельми віддалене майбутнє", - говорить Корольчук.

Людмила Ксьонз

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.