Женевський саміт Байдена і Путіна: Про що можуть домовитися лідери країн

Георгій Кухалейшвілі
Георгій Кухалейшвілі

Політолог-міжнародник

Джозеф Байден і Володимир Путін

Фото з відкритих джерел

До зустрічі в Женеві президента США Джо Байдена та його російського колеги Володимира Путіна залишилося менше двох тижнів. Обидва лідери не сподіваються на якийсь прогрес у врегулюванні наявних суперечностей в американсько-російських відносинах. Враховуючи останні заяви, які лунають із Кремля та Білого дому, на них чекає досить жорстка, але конструктивна розмова.

Під час інтерв'ю виданню Axios президент Володимир Зеленський заявив, що Байден зуміє переграти Путіна й "урятувати" Україну. Однак, нам не варто чекати чогось надприродного від їхньої зустрічі, адже основна її мета - не допустити серйознішого погіршення американсько-російських відносин, надати їм більшої стабільності й спробувати домовитися з питань, де США та РФ можуть взаємовигідно співпрацювати.

У пошуках розрядки

Байден зацікавлений знизити градус напруженості в американсько-російських відносинах. Він не повертатиметься до політики "перезавантаження" Барака Обами, але спробує вибудувати з Путіним канал комунікації з проблемних питань. Господар Овального кабінету хоче, щоб Росія не створювала йому зайвих проблем у світі, не відволікала увагу своїми провокаціями від інших питань.

Адміністрація Байдена роздратована через часті хакерські атаки проти американських держустанов і бізнесу. За їхньою допомогою Кремль розкриває вразливість США у всіляких сферах і грає на нервах американських чиновників. У грудні 2020 року стало відомо про хакерську атаку проти розробника програмного забезпечення SolarWinds, яким користуються органи влади. Російські хакери отримали доступ до конфіденційної інформації, а серед постраждалих - 9 держустанов США, включаючи Міністерства фінансів, торгівлі, внутрішньої безпеки, 100 компаній. США відреагували санкціями проти фізичних осіб і компаній, вислали російських дипломатів. Росія ж вислала 10 американських дипломатів і запровадила санкції проти колишніх і чинних американських чиновників, включаючи директора ФБР Крістофера Рея.

Російський слід шукають у кібератаці групи DarkSide проти системи трубопроводів Colonial Pipeline, кібератаці групи Nobelium проти 150 організацій, включаючи USAID у травні 2021 року, бразильського виробника м'яса JBS, що здійснює експортні постачання до Америки.

Новини за темою: Дипломатичний ляпас від Байдена: Чому президент США відмовив у зустрічі Зеленському

У кризі перебуває режим нерозповсюдження ядерної зброї. На початку року Байден і Путін домовилися щодо продовження на п'ять років "Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь" 2010 року (СНО-3), але досі залишається відкритим питання повернення Росії та США в "Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності" 1987 року. У НАТО бачать загрозу в російських оперативно-тактичних комплексах "Іскандер" у Калінінградській області й крилатих ракетах 9М729 "Новатор".

За оцінками центру нерозповсюдження ядерної зброї Джеймса Мартіна, дальність польоту такої ракети перевищує 500 км, що виходить за межі договору. Екс-директор Національної розвідки Деніел Коутс вважає, що ракета "Новатор" здатна нести ядерний заряд. Росія бачить загрозу в американських засобах протиповітряної оборони "Іджіс" у Румунії, і в політичних колах є стереотип, що пускові установки нібито можуть використовуватися для запуску ракет середньої та меншої дальності й мати наступальне значення.

Нерозуміння між США та Росією існує з питання дотримання прав людини і демократичних свобод. Отруєння та арешт російського опозиціонера Олексія Навального стало приводом для впровадження санкцій США та ЄС проти російських чиновників і підприємств. Якщо для Байдена захист прав людини і демократії – це питання репутації Демократичної партії США, то російська влада сприймає вимогу Заходу звільнити Навального як втручання у внутрішні справи РФ.

Нарешті, у США та Росії абсолютно різне розуміння мети санкцій. У Кремлі сприймають санкції як дискримінацію Росії та проблемне питання, прояв дискримінації. Адміністрація Байдена розглядає санкції як засіб для реагування на російські провокації. Прес-секретар Білого дому Джен Псакі підкреслила, що прийдешня зустріч не є заохоченням РФ. Байден прохолодно ставиться до Путіна, вважає Росію авторитарною країною, але в нинішніх реаліях розуміє, що в деяких питаннях йому не обійтися без сприяння з боку Путіна.

Конкуренція з Китаєм

Стабільність і передбачуваність у відносинах з РФ потрібні Байдену для більш ефективного стримування військової, технологічної потужності й економічного впливу Китаю, який сприймають як основного конкурента Америки. З часів президентства Річарда Ніксона американці стримують зближення Москви та Пекіна. У роки "холодної війни" США намагалися зацікавити Китай тримати дистанцію від СРСР. У нинішніх умовах Байден зацікавлений у тому, щоб Росія дотримувалася нейтралітету в американсько-китайському протистоянні. Зустріч Байдена і Путіна символічно відбудеться напередодні 100-річчя із дня заснування Компартії Китаю 23 липня 1921 року.

Піднебесна розглядає РФ як молодшого "товариша по нещастю" в умовах погіршення відносин із США та ЄС. Обидві країни перебувають під санкціями Заходу. Росія - доступне джерело військових технологій. У КНР здійснювали постачання багатофункціональних винищувачів Су-35, протиракетних комплексів С-400. Китай копіював бойові системи російських військових кораблів під час розроблення своїх фрегатів. Країни співпрацюють у сфері біотехнологій, медицини, фармацевтики.

Новини за темою: Саміт Байдена і Путіна: Чого чекають від зустрічі на Заході та в Росії

Російський уряд модернізує Транссибірську і Байкало-Амурську магістралі, щоб скоротити залежність від європейського ринку та збільшити вантажопотік до Китаю та інших азіатських країн. Сьогодні Китай є основним ринком збуту російського вугілля. РФ і КНР співпрацюють у сфері контейнерних перевезень з Азії до Європи. Країни співпрацюють у галузі освоєння космосу і планують будувати станцію на Місяці.

Регіональні кризи

На думку Путіна, однією з тем переговорів із Байденом стане співпраця в урегулюванні низки регіональних криз.

Росія бере участь у спільному всеосяжному плані дій 2015 року про обмеження ядерної програми Ірану в обмін на скасування санкцій і може вплинути на зговірливість іранської сторони повернутися до виконання його умов. РФ має авторитет в Ірані, оскільки надала допомогу в будівництві першого енергоблоку атомної електростанції у Бушері, пропонувала альтернативний механізм розрахунків із іранськими фірмами в обхід американських санкцій, надає іранцям з 2020 року гуманітарну допомогу в подоланні наслідків пандемії коронавірусу. Росія та Іран підтримують одну і ту саму сторону в сирійському конфлікті – режим президента Башара Асада. У 2020 році товарообіг Росії та Ірану збільшився з 1,7 млрд до 2,2 млрд дол. Тегеран цікавиться закупівлею озброєнь у РФ.

Москва може взяти на себе роль посередника в урегулюванні збройного конфлікту в Афганістані між урядовими військами та рухом "Талібан" після виведення американських військовиків і їхніх союзників. Наскільки це буде ефективно - питання спірне, але РФ має контакти з талібами. З 2017 року в Москві відбуваються консультації за участю представників "Талібану", афганської влади, спостерігачів зі США, Пакистану, Індії, Ірану, Китаю, республік Середньої Азії. Московський формат дає можливість обмінюватися думкою про майбутній розвиток Афганістану за участю регіональних гравців. За інформацією американських спецслужб, останніми роками РФ постачала талібам невеликі партії зброї та боєприпасів, надавала фінансову допомогу і навіть платила за вбивства американських військовиків, щоб підживлювати настрої на користь виведення військ з Афганістану.

Аналогічну роль РФ може зіграти в новому раунді палестинсько-ізраїльських переговорів. До влади в Ізраїлі прийшла коаліція за участю партій "Єш Атід" та "Об'єднаний арабський список", які відмовляються від претензій на палестинські території та підтримують співіснування єврейської та палестинської держави. Керівництво терористичної організації ХАМАС, що контролює сектор Гази, періодично навідується до Москви. Президент держави Палестина Махмуд Аббас підтримує контакти з Путіним і іноді дає інтерв'ю телеканалам Russia Today, "Росія 24". США не мають впливу на ХАМАС. Адміністрація Байдена намагається налагодити відносини, які досі залишаються складними, з частково визнаною державою Палестина. У квітні 2021 року держсекретар Ентоні Блінкен анонсував надання палестинцям 235 млн дол. як фінансову допомогу. За Трампа США припинили виділяти гроші для Палестини.

У Сирії є ризик локальних силових зіткнень між військами Росії та США. У серпні 2020 року на північному сході Сирії у зоні діяльності міжнародної антитерористичної коаліції сталося зіткнення російського бронетранспортера з американським бронеавтомобілем. Сторони звинуватили одна одну в переслідуванні й спробі перешкодити руху. У травні 2021 року військова поліція РФ блокувала рух американського військового конвою в області Ель-Хасака. Ігри м'язами на території третьої країни ніяк не сприяють стабільним і передбачуваним відносинам.

Зростання напруженості в американсько-російських відносинах провокує збройний конфлікт на сході України. Навесні США привели до повної бойової готовності американські війська, дислоковані в Європі на тлі активізації обстрілів на Донбасі та стягування російських військ до кордонів України. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков не виключає, що Байден і Путін обговорять українське питання. Байден знайомий зі специфікою конфлікту з часів перебування на посаді віце-президента і навряд чи розраховує переконати Путіна виконати Мінські угоди. У кращому разі можуть обговорити заморожування конфлікту на невизначену перспективу.

Торг є доречним

Навряд чи Путін погодиться змінити лінію поведінки й піти Байдену назустріч із проблемних питань, нічого не отримавши натомість. Російський президент уже заявив, що проблемним моментом у відносинах Росії та США залишаються санкції. Водночас Байдену не вигідно йти на односторонні поступки Росії та пом'якшувати обмежувальні заходи. Адже він намагається вийти з тіні Обами й піднести себе як жорсткого лідера.

Байден торгуватиметься з Путіним, а предметом торгу стане "Північний потік - 2". Байден відклав запровадження санкцій проти компаній, що беруть участь у будівництві газопроводу. Путін заявив, що вони із Байденом можуть обговорити вирішення екологічних проблем. "Північний потік - 2" вписується в це питання, як і той факт, що Росія на четвертому місці у світі за обсягами викиду парникових газів в атмосферу. Як вважають у німецькій партії "Зелені", будівництво газопроводу призвело до забруднення акваторії Балтійського моря.

Новини за темою: Чи підірвуть ГТС України після запуску "Північного потоку - 2"?

Якщо Байден зможе домовитися з Путіним з усіх питань, тоді не буде санкцій, які зачіпають "Північний потік - 2". Під час телефонної розмови Байдена з президентом України Володимиром Зеленським 7 червня обговорювали "Північний потік - 2". Зеленський назвав його загрозою для безпеки. Це був сигнал Путіну бути поступливішим під час зустрічі. Інакше американський президент змінить свою позицію щодо "Північного потоку - 2" та ініціює санкції, незважаючи на те, що газопровід майже добудовано.

Георгій Кухалейшвілі

Оригінал - на сайті 112ua.tv.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.