Зеленський вирішив "купити" Росію Медведчуком. Рішення невдале, а просто дурне

Денис Жарких
Денис Жарких

Медійник, письменник, політолог

Президент України Володимир Зеленський Страна.ua

Про це пише Денис Жарких на своїй сторінці в Facebook.

Якщо говорити про сучасну ідеологію України, то без перебільшення можна сказати, що основною доктриною є жлобство. Чим більше керівник різного рангу жлоб, тим більше у нього перспектив зростання.

Знову пішов інсайд, що Віктора Медведчука влада хоче закрити, а потім використовувати як актив обміну з Росією. Жлобська свідомість влади малює Путіна, який почне серйозно розщедрюватися, щоб витягнути кума з біди. І тут можна сказати про масу примітних моментів, які характеризують українську владу.

Ну, по-перше, Путін політичний гравець, і йому Медведчук в Росії абсолютно не потрібен. Жлобам у владі абсолютно не зрозуміло, що розіграш української карти вже почався, і це зовсім не кумівська справа. Путіну вельми вигідно саме те, що українська влада зараз і робить. Репресії щодо Медведчука, і опозиції взагалі, Росії тільки на руку. Москві зараз економічно і політично вигідно звинуватити Київ у правовому свавіллі, що розв'язує їй руки в діях як у Європі, так і по ставленню до самої України. Чим більше Київ тисне на Медведчука, тим більше у Росії козирів в Європі. Заявляючи про свавілля в Україні, Москва виглядає все краще і краще. І, взагалі, є про що поговорити.

По-друге, київське керівництво не в змозі зрозуміти, що якщо хтось думає інакше, аніж вони, заробляє без їх дозволу, веде переговори без їхньої санкції, то це не злочин. Добре видно, що команда Зеленського спочатку карає, а потім придумує за що.

Одна справа обиватель засуджує Медведчука, наприклад, просто тому, що його йому зручніше засуджувати, а інша справа - державний діяч. Тут вже потрібно розуміти правила політичної та міжнародної гри. Потрібно розуміти закон і основи державної політики. Але команда Зеленського міркує як гопник, який іде бомбити ларьок. Як це у ларьочника є сигарети, а у нього, гопника, немає?

Ось приблизно таким чином іде звинувачення до Медведчука. Чому він опинився в змозі працювати і домовлятися з Росією в умовах конфлікту на Донбасі? Це непорядок. Зеленському не вдалося, чому Медведчук може? Це не Зеленський невдаха, а Медведчук зрадник. Приблизно це втирають обивателю. Якась частина суспільства (але далеко не вся!) це проковтнути може. Основний талант Зеленського зовсім не в акторській майстерності чи політичній далекоглядності. Зеленський професіонал в тому щоб сподобатися кому-небудь, втертися в довіру, пограти на примітивних почуттях. І він з самого початку президентства грає в гру, що, мовляв, він, Зеленський, хороший, а Медведчук - поганий.

Ця дитяча наївність далеко не така безпечна, як здається. Зеленський фактично просуває в українське суспільство ідею работоргівлі, коли опозицію можна продавати за кордон. Адже одна справа обмін шпигунами і дисидентами під час холодної війни, тоді були правила. Але команда Зеленського себе правилами не обтяжує. Сподіваючись продати Медведчука Росії, вони вже поглядають на інших політиків і бізнесменів. Але що буде, якщо Росія нікого не купить, а зробить з цих людей сакральних жертв і це стане ідеологічною основою удару по Україні?

Тобто жлоби на Банковій думають, як вони зароблять на продажу інакомислячих в Росію, а самі роблять те, що Росії надзвичайно вигідно. Росія легко може сказати: дивіться, Україна пропонує нам росіян, як Третій Рейх торгував євреями. Нагадаю, що в роки холодної війни ніхто шпигунами не торгував, це не була прибуткова справа. Їх просто міняли, і все. Але питання в тому, що Медведчук не шпигун, а легальна українська опозиція. І його міняти не можна.

У команди Зеленського немає розуміння, що правова і політична площини можуть абсолютно не перетинатися. Якщо Медведчук політично не приймає Зеленського і його політику, то він ще НЕ державний злочинець. А ось Зеленський, який вже підбурює суспільство і силовиків на Медведчука, вже злочинець, ще до судового розгляду. А тут і Росія з "визвольним походом" від злочинної влади недалеко. Треба тільки, щоб кількість управлінських ляпів зашкалила, а українська влада вже близька до цієї критичної позначки. На тлі управлінців інших країн вони виглядають досить нерозумно, але Київ продовжує цю ситуацію посилювати.

У цьому плані Порошенко виявився мудрішим за Зеленського. Програвши вибори, він зняв з себе відповідальність за той бардак, що був при ньому. Адже якби Петро Олексійович залишився, його б цілком могли вигнати з клубу європейських політиків, хай як би він там їм лестив. Добре видно, що Європа використовує Україну, а забрати її собі не має ані найменшого бажання. Це коли жінкою користуються, але заміж не беруть. А вона всім розповідає, що ось-ось візьмуть.

Українська політична еліта до кінця не зрозуміла, що її нікуди не візьмуть. Із Росією посварилася, Європі не потрібна, хіба тільки на кілька разів. І тоді приймається рішення "купити" Росію Медведчуком. Рішення, м'яко скажемо, невдале, але традиційно дурне. Але що робити, жлобство в тому і полягає - абсолютно некритично до себе ставитися і не визнавати своїх помилок.

Денис Жарких

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.