Відновлення світової економіки: Україна вже програла чи ще є шанс?

Анатолій Амелін
Анатолій Амелін

Співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Економічна стратегія, за задумом, має повністю реформувати всю українську економіку Фото з відкритих джерел

У цьому році світова економіка зросте на рекордні 5,6%. Згідно зі звітом Світового банку, це будуть найвищі темпи відновлення після рецесії за останні 80 років. А що Україна?

Про це пише Анатолій Амелін на своїй сторінці в Facebook.

Так, це відновлення після пандемії, відкладені проекти 2020 року і нові проекти, що стимулюють зростання економік різних країн. З огляду на те, що це "середня температура по лікарні", то цифра дуже велика, адже розвинені країни ростуть в середньому на 1% максимум на 2% на рік. Країни, що розвиваються, - на 5-8% і навіть 12% на рік.

Україна належить до останніх, але… В 2021 році ми виростемо всього на 3,4%.

Уявіть гоночну трасу, де держави змагаються в швидкості розвитку, всі мчать вперед, налаштовуючи свої економіки, а Україна… Україна теж їде, відстаючи від усіх, навіть від своїх сусідів. Польська економіка виросте на 4,6%. Росія - на 4,2%. Туреччина - на 5,6%.

І позиції України - повний провал.

Якщо зазирнути трохи далі, то: країни, економіка яких розвивається швидше, створюють більше робочих місць, робочі місця створюють конкуренцію, конкуренція призводить до висмоктування трудових ресурсів сусідів.

Новини за темою: Як катастрофічне зменшення чисельності населення України руйнує економіку?

За даними опитування "OLX Робота", в 2021 році 63% українців, які шукають роботу, планують працювати за кордоном або розглядають такий варіант. У топі європейських країн, які залучають найбільше, виявилися Польща (її розглядає 50% опитаних), Чехія, Німеччина, Литва і Словаччина.

Дослідження показує, як і в минулому році, стабільну тенденцію виїзду з України молодого працездатного населення у віці до 39 років.

Польща готує масштабні податкові пільги для заробітчан, які планують залишитися в цій країні мінімум на чотири роки. Активно українських заробітчан залучає Угорщина, не відстає й Німеччина, дозволяючи працювати за наявності підтвердженого німецькою стороною диплома за фахом.

Українці працюють у Великій Британії, країнах Балтії, Греції, Іспанії, Італії.

Тим часом Кабмін і Нацбанк з радістю рапортують, що заробітчани в Україні вже в поточному році перерахують більше $13 млрд. Створюючи там (не в Україні) ВВП мінімум на $35-$40 млрд.

А уряд не думає, що наші заробітчани і стимулюють зростання чужих економік, які вимагають ще більше українських трудових ресурсів?

Так ось, у світі йде не гонка, йде війна. Війна на виживання, в якій добрі усі методи.

Новини за темою: "Економічне чистилище" від президента, або Що не так із податковою амністією

Західні домінанти мають свій порядок денний, наші сусіди свій, але всі прагматично борються за виживання в агресивному капіталістичному світі, використовуючи всі доступні заходи:

  • Протекціонізм (так, США це роблять ефективніше за інших, не відстають Німеччина, Китай, Росія);
  • Фінансові інструменти (друк грошей, зростання держвидатків своїх країн в кредит, стимулювання власного внутрішнього споживання, фінансова експансія);
  • Кредитування слабких для покупки своєї ж продукції. У підсумку сильні стимулюють свою економіку, створюють у себе робочі місця, створюючи собі ж ВВП, а слабкі влазять у борги, погіршують сальдо торгового балансу і додатково навантажують бюджет витратами;
  • Вільна торгівля. Так, це теж інструмент, адже ви відкриваєте свій ринок тим, хто має більш ефективне виробництво за рахунок недоступних вам технологій, має нижчу собівартість за рахунок недоступних вам кредитів.

У підсумку сильні стають сильнішими, слабкі - поступово розгубляться, входячи під протекторат сильних. І сила в цьому контексті - це не гроші, це воля. Воля побудувати сильну країну, воля мати свій план і не танцювати під чужу дудку, воля брати на себе відповідальність.

А що Україна, запитаєте ви?

Україна збільшує експорт сировини, з якої в розвинених країнах створюють продукт з високою доданою вартістю. Україна збільшує експорт трудових ресурсів. Україна збільшує експорт мізків. Ті ж хвастощі IT-сектором в своїй основній масі є аутсорсингом продуктових світових компаній. Не в Україні їх центр прибутку.

Ми навіть свій план (стратегію) не можемо затвердити. Так, у березні 2021 року Кабмін уперше в історії України прийняв довгострокову стратегію, але вона досі не затверджена Верховною Радою. Коли Кабмін зміниться, будемо нову приймати? У цій стратегії досі немає кроків із залучення інвестицій, стимулювання економіки (не на папері, а реальних). У нас немає інвестиційної стратегії. Немає стратегії розвитку людського капіталу. Немає міграційної політики. У нас немає жодної відповіді на питання, чому інвестор повинен вибрати Україну, а не Польщу, Угорщину, Туреччину, ОАЕ. У чому ми виграємо конкуренцію у них? Капіталом і людьми?

Новини за темою: Економічна стратегія - 2030: Імітація зростання, або Про що свідчать цифри

У нас є вільні економічні зони, як у Польщі, Туреччині, Еміратах і ще більш ніж у 100 країнах? У нас є нульові податки, як у Туреччині, ОАЕ? У нас є компенсація інвестицій, як в Угорщині? У нас є податок на виведений, що стимулює інвестиції? Чим ми конкуруємо? Відставання в економічній гонці - це діагноз.

Що робити?

Є два сценарії:

1. Продовжувати в тому ж дусі:

  • відставати від усіх;
  • чекати від'їзду основної маси працездатних;
  • погіршувати умови бізнесу (податки, регулювання, корупція);
  • відбирати у інвесторів власність;
  • закривати очі на відсутність правосуддя (точніше воно є, але за дзвінком);
  • дочекатися в 2025-2026 році колапсу державних фінансів, коли підвищення перед виборами пенсій буде нічим покривати, а зростання податків призведе до масових протестів і переносу бізнесів у інші країни;
  • і це я не говорю ще про регіональних князьків, які скоро перестануть дивитися на Київ, і про північного сусіда, який сидить у засідці.

Запам’ятайте. Рубікон 2025−2026 рік.

2. Прискорити розвиток і вступити в боротьбу за виживання.

  • Потрібен свій амбітний план.
  • ВВП Польщі в 2030 році буде більше $1 трлн, ВВП України близько $400 млрд (це в межах стратегії Кабміну 2030, якщо буде виконуватися). Питання: як з таким сценарієм нам конкурувати і чи конкуренція це?
  • Потрібно ставити мету мати номінальний ВВП не менше $1 трлн (п'ятикратне зростання номінального ВВП з урахуванням інфляції і девальвації і 3,5-кратне зростання реального ВВП).
  • Якщо ми хочемо в 3,5 раза підняти реальний ВВП, нам потрібно в 3,5 раза підняти продуктивність праці. А це цифровізація, автоматизація, роботизація, нові технології (у всіх секторах).
  • Нові технології - це інвестиції.
  • Інвестиції - це стимули, правила і безпека. Причому краще, ніж у всіх наших конкурентів.
  • Правила і безпека - це і судова система, і правоохоронна. Інвестор не повинен гадати, коли і хто в нього може віджати бізнес.
  • Стимули - це ефективна, проста фіскальна політика (Той же НнВК, який прибирає необхідність оптимізувати, скорочує корупційну ренту і стимулює інвестиції і податок з продажів замість ПДВ, де немає втрати бізнесом ліквідності і немає паразитів, що сидять на схемах ПДВ, корупційної ренти за відшкодування ПДВ, та й в принципі немає безкоштовного кредитування держави грошима бізнесу).
  • До стимулів відносяться й індустріальні парки з підведеною розвиненою інфраструктурою, і вільні економічні зони для створення інноваційних виробництв.

Це малий перелік кроків, але головний KPI - обсяг інвестицій, який залучається щорічно.

Президент озвучив план на $280 млрд до 2030 року. Нехай буде так, а це значить, що в середньому в економіку України щорічно повинно бути залучено зовнішніх $30 млрд на рік.

2022 рік уже добігає кінця. Президент поставив гарну рамку і запустив проект "Велике будівництво", який вважаю дуже ефективним.

А значить, можуть так само успішно з’явитися інші проекти:

  • Велике енергетичне будівництво (самозабезпечення України газом, нафтопродуктами, дешевою атомною електроенергією та ядерним паливом).
  • Велике авіаційне будівництво - реконструкція в форматі ДПП всіх аеропортів України і розвиток міжнародного пасажирського і торгового авіасполучення. Будівництво регіональних літаків, що зв’язують обласні аеропорти.
  • Велике залізничне будівництво - створення по-справжньому швидкісних поїздів, власної тяги і ефективної системи управління залізниць, що знижують швидкість логістики і її вартість для клієнтів.
  • Велике житлове будівництво - оновлення містами житлового фонду та міської комунальної інфраструктури (де більше 40% тепла і води просто йде в землю).
  • Велике спортивне будівництво - розвиток по всій Україні якісної спортивної інфраструктури для масового спорту, стимулювання створення спортивних клубів.
  • Велике морське будівництво - поглиблення портів і підведення залізничної інфраструктури, які дозволять зробити вартість перевалки в Україні найдешевшою на Чорному морі.

Але основні проекти для приватного сектора:

1. Правовий захист. Якщо не можемо 30 років поміняти судову систему, потрібно, як заповідав Бендукідзе, привнести правову юрисдикцію, якій довіряють, - британський суд. Найпростіше зробити як Астана і Дубай - створити спеціальну зону, фінансовий центр із британським судом.

2. Ринок капіталу. Бізнесу для розвитку потрібні гроші, дешеві і багато. Для цього необхідна недержавна накопичувальна пенсійна система і страхова медицина, які дадуть мільярди доларів ліквідності. Тільки після приходу цього капіталу можна розраховувати на мільярди грошей українців, що лежать під подушкою і гроші західних фондів.

3. Вільна економічна зона. "Ковід" порушив логістичні ланцюжки. Бізнес шукає можливості з Азії перенести виробництво ближче до Європи - основних ринків збуту. У світі 5000 ВЕЗ, в Україні жодної. Є шанс скористатися цим вікном можливостей. Але часу, від сили, рік-два.

4. Інновації. Стимулювання інновацій нерозривно пов’язане з досвіду Ізраїлю, США з сектором ВПК. Він у взаємодії з наукою і освітою може створити екосистему нових проривних технологій подвійного призначення. А тут потрібно і нове утворення, і підтримка інновацій та гранти, і навіть держзамовлення (так, США, Ізраїль, Німеччина мають держзамовлення, це нормально)

Можна продовжувати. Але навіть цього плану задосить для першого президентського терміну Зеленського. Чому мова про президента? Та тому, що сьогодні вже відбулася повна концентрація влади в Офісі президента. А, значить, на президенті і вся відповідальність. Як за перемогу в економічній гонці, так і за шанс другого терміну, який йому потрібен.

Анатолій Амелін

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.