"Венеційка" йде у наступ, або Що знову не так із нашими законами?

Антоніна Славицька
Антоніна Славицька

Юристка, народна депутатка IX скликання, парламентський комітет з питань антикорупційної політики

Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з головою Венеціанської комісії Джанні Букіккіо president.gov.ua

Джанні Букіккіо – голова Венеційської комісії – знову побував в Україні. Приймали "комісара" на найвищому рівні – і буквально, і фігурально. Букіккіо зустрівся із президентом Володимиром Зеленським, а також з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим. Що привіз із собою наш гість? Купу претензій. Чого вони стосуться? Ухвалених в Україні законів.

Тож для початку я пропоную розглянути ці претензії (і ці закони), а отже – поговорити про самого Букіккіо, чи то пак не про нього персонально, а про структуру, яку він представляє.

Отже, зокрема, мова йшла про законопроект № 4651, який передбачає покарання за брехню в деклараціях. Цей закон прийнятий Верховною Радою у другому читанні 3 червня. А 8 червня документ підписав спікер парламенту. Тепер слово - за президентом, а його активно підштовхують (і Венеційська комісія – в авангарді) до накладання вето. Але чому?

Відмотаємо історію назад і згадаємо, що в жовтні минулого року Конституційний Суд скасував (визнав неконституційною) норму про позбавлення волі за недостовірні відомості у деклараціях державних службовців. Законопроект № 4651 повертає жорсткіше покарання, але все таки у лайт-варіанті.

Конкретніше кажучи, йдеться про те, що за умисне неправдиве декларування чиновника можуть покарати штрафом, громадськими роботами або обмеженням волі до двох років, якщо невідповідність із реальними доходами становитиме від 1,1 млн грн до 4,5 млн грн.

Новини за темою:  БЕБУ чи БЕРУ: Диявол ховається в деталях

Якщо невідповідність перевищить 4,5 млн грн, правопорушнику може загрожувати позбавлення волі на термін до двох років. А за умисне неподання декларації законопроект передбачає додатково до штрафів та громадських робіт покарання у вигляді обмеження волі до двох років.

Що не влаштовує у цій "схемі" Венеційську комісію? Процитую офіційну позицію:

"Коментуючи прийняття Радою 3 червня 2021 року законопроекту №4651 і висновок Венеційської комісії, у якому вона привітала повернення позбавлення волі на термін до двох років за найсерйозніші випадки подання недостовірних відомостей у деклараціях, Джанні Букіккіо звернув увагу на те, що у виправленій версії закону "позбавлення" волі замінили на "обмеження" волі.

Крім того, із закону прибрали обов’язок включати в декларації майно родичів чиновників, а також відповідальність за неподання таких відомостей. Букіккіо наголосив, що Венеційська комісія не підтримує ці зміни, та подякував президенту Володимиру Зеленському за намір ветувати цей закон", – кінець цитати.

Саме тоді, коли "Венеціанка" формулювала свої претензії щодо законопроекту №4651, поруч із Букіккіо опинився голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, який підлив оливи у вогонь. Він заявив, що, проголосувавши за президентський законопроект, Рада "фактично знищила систему електронного декларування". Але про Шабуніна та ЦПК – дещо згодом.

Тепер про наступний законопроект №5068. Його сюжет – це створення Етичної ради при Вищій раді правосуддя. Навіщо потрібна рада при Раді? Про це я нещодавно писала окрему статтю, і щоб не повторюватися, нагадаю головне. Створення Етичної ради – ідея президента Зеленського, яка спала йому на думку, звісно, не без впливу (або тиску) наших міжнародних партнерів. Функціонал Етичної ради, згідно із проектом закону, полягатиме у тому, що вона "допомагатиме" ВРП відбирати кандидатів до її складу.

А щодо кількості членів Етичної ради, то їх має бути шестеро. Трьох призначатимуть в Україні, трьох – "десантують" з-за кордону. Це, так би мовити, незалежні міжнародні експерти з деякими привілеями. Про що конкретно йдеться? Відповідь – у ще одній цитаті:

"Рішення Ради з етики вважаються прийнятими, якщо за них проголосували чотири члени і якщо серед цих чотирьох членів є принаймні два міжнародних експерта; в разі роздільного голосування його слід провести повторно, але якщо рівне голосування не буде подолане протягом встановленого законом терміну, голосування групи членів, що включає принаймні двох міжнародних експертів, має мати переважну силу".

Наведені вище слова – із побажань Венеційської комісії щодо законопроекту №5068. Всього таких рекомендацій "Венеціанка" написала 11 штук, і свого часу я їх детально розглянула. Але чи було сказано щось нове з приводу Етичної ради під час останнього візиту Букіккіо? І так, і ні. Адже якщо говорити про документ, який ми аналізуємо, "венеціанці" просто повторили попередні зауваження. І ще раз "привітали залучення до Етичної ради міжнародних експертів" (ще б пак! Як можна не вітати повсякчасну готовність йти тобі на зустріч?). З цього приводу – ще трохи офіціозу:

"У Венеційській комісії заявили, що вирішальне значення у процесі прийняття рішень Етичної ради повинні мати міжнародні експерти. Рішення мають ухвалювати більшістю голосів, обов’язковою є підтримка щонайменше двох міжнародних експертів. Якщо голоси розподілятимуться три на три, перевагу слід віддати тій позиції, яку підтримують щонайменше двоє міжнародних експертів".

Але все це ми вже чули. Із зовсім свіжого можна додати те, що ВК вважає необхідною і "переважну вагу міжнародної складової у комісії з відбору до ВККС – Вищої кваліфікаційної комісії суддів". "Цей підхід важко прийняти державі та суддям, але ми впевнені, що він необхідний. І я закликаю суддів бути терплячими та брати участь у процесі формування довіри суспільства. Необхідно боротися з лихом корупції, не створюючи при цьому нестабільності та ще більшої корупції", – заявив президент Венеційської комісії.

Новини за темою: То стукач чи викривач? Залежно від обставин…

Тут я трохи відхилюся від основної лінії своєї розповіді та поставлю суто риторичне питання: хіба ж він не чудовий, цей пан Джанні Букіккіо? Він чудово знає, що підхід, який пропонує ВК, "важко прийняти державі та суддям", але продовжує гнути свою лінію. Мовляв, самі ж потім "спасибі" скажете.

Втім, наш друг Букіккіо додає: втручання іноземців в українські справи – це не назавжди і, можливо, навіть не надовго. "Міжнародний компонент має бути чітко обмежений у часі", – заявив він. "Я би навіть сказав, що у разі, коли є чіткі ознаки, що національні та міжнародні члени ухвалюють однакові рішення – робота цього органу (тобто Етичної ради) може бути припинена достроково", – додав він.

Що ж, і на тому дякуємо. Лишилося тільки навчитися мислити синхронно з Венеційською комісією - і Україну залишать в спокої. Або не залишать.

Бо є ще й законопроект № 3711-д – про реформу судової влади, а точніше, про реформування згадуваної вище ВККС. Його Венеційська комісія не підтримує, наголосив Букіккіо.

Цей документ я теж розбирала у своїх публікаціях. За що його критикує "Венеціанка"? Комісії подобається, що й у процес формування ВККС залучено іноземців. За це нас активно хвалять, хоча й зауважують, що "міжнародних експертів" все ж могло б бути більше. А от не подобається, що відсутній наголос на певному порядку дій. Спочатку "оновлюється" ВРП (звісно, не без активної участі ще не створеної Етичної ради), а вже потім відреформована, "оміжнароднена" Вища рада правосуддя долучається до конкурсного відбору кандидатів у члени ВККС.

"ВРП має пройти перевірку, перш ніж їй можна буде довірити формування ВККС. Якщо цю умову не виконати, реформа судової влади приречена", – наголошує Букіккіо. Словом, у нас майже примусово вводять певний алгоритм дій, перший крок якого полягає у залученні до будь-яких змін закордонних "фахівців". "Міжнародним компонентом" наші судові органи, конкурсні комісії, групи з відбору мають бути просто наповнені вщерть, а інакше – діла не буде.

Додам ще, що законопроект № 3711-д переглядали та переписували кілька разів, проте жодна редакція Венеційську комісію не влаштовує, оскільки, як каже сама ВК, "ключова роль нереформованої ВРП, яка полягає у відборі до ВККС, все ще зберігається".

Як бачимо, у нас досить строгі вчителі, але чи дійсно вони мають право аж так перекроювати українські законодавчі ініціативи?

Нагадаю, що Венеційська комісія – це дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права. "Дорадчий" означає такий, котрий радить, а не диктує, не наказує і не тисне. Завдання ВК – писати висновки про відповідність національного законодавства країн міжнародному (і європейському – зокрема). Стосунки України з "Венеціанкою" мають, як на мене, відчутний перекіс – у нашу підлеглість. Те, що пов’язує нашу державу з ВК, складно назвати співпрацею та партнерством. Я би визначила характер таких відносин, як дрейф у бік від інституційної незалежності.

Цікаво, що навіть міністр юстиції визнає: "Венеціанка" ставить над Україною певного роду експерименти. В інтерв’ю мас-медіа Денис Малюська зазначає: ВК пропонує нашій державі "оригінальні реформи, яких немає ніде у світі". Бо, мовляв, "Україна перебуває в унікальних історичних умовах, і вони нам рекомендують унікальні рішення. Чому б нам теж не спробувати якесь унікальне рішення?" – запитує міністр. Можна, звісно, спробувати, якщо подобається почуватися піддослідним кроликом або полігоном, де "обкатують" ті чи інші зміни.

Але є ще один прикрий момент. Контактерами Венеційської комісії з української сторони досить часто (я б сказала – надто часто) виступають неурядові організації, тобто не тільки парламент або президент. "Венеціанці" тісно "дружать" із нашими доморощеними громадськими активістами, і в цьому не було б нічого поганого, якби ми чітко розуміли, за чий кошт організовує зустрічі той таки Центр протидії корупції. І чому ЦПК (а також інші структури) беруть на себе роль лобіста рішень ВК? Здається, цілком достатньо і того, що комісія надає свої висновки офіційними каналами, а далі вже справа за реакцією держави.

Мені не хочеться вкотре акцентувати на закордонному впливі на Україну, але від ігнорування цього факту вплив нікуди не дінеться. Однак, якщо наші партнери зичать нам добра, вони мали б розуміти: дитина не навчиться ходити, якщо за неї переставлятиме ноги хтось інший. Ми маємо робити власні помилки і власні висновки з цих помилок. Так досягається дорослішання, яке нам зараз вкрай необхідне.

Антоніна Славицька

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.