Україна та її додана вартість як ключовий фактор світової конкуренції

Андрій Ставніцер
Андрій Ставніцер

Співвласник і CEO порту ТІС

У Європейському Союзі розробили нову податкову систему

Фото з відкритих джерел

П’ять років тому розмова про додану вартість як ключовий фактор світової конкуренції звучала б несерйозно, але часи змінились. І ось чому.

Про це пише Андрій Ставніцер на своїй сторінці у Facebook.

Якщо ми бачилися з вами хоча б раз - напевно ви чули від мене про додану вартість. Про те, як сильно Україні потрібно її створювати. Іноді ловлю себе на думці, що навіть з дітьми порушую цю тему за сімейним столом, що вже казати про ділові зустрічі.

Припускаю, що ще років п’ять тому розмова про додану вартість як ключовий фактор світової конкуренції звучала, немов байка про космічні кораблі. В теорії все правильно, на практиці - так собі. Сьогодні ж багато що змінилося. Будьмо чесними - світ стоїть у черзі на вечірку "у кого більше", і Україна туди, на жаль, поки не потрапляє.

Можливо, ви пропустили новину про те, що днями ставки фрахту на контейнеровози обсягом 5 тисяч TEU перевершили рекордну позначку $100 000 за добу. Раніше було 15. Все, що є на ринку, відривають з руками, як неймовірний дефіцит.

Новини за темою: Між Ганою та Єгиптом: Як Україні повернутися до клубу європейських країн

Такого, мабуть, ще ніколи не було. І Україна в цій ситуації у поганому становищі. Всі контейнери кинулися в США і Китай, українці не можуть отримати вільні слоти, оскільки ми здебільшого експортуємо сировину, а не готовий продукт. Контейнерна лінія говорить нам - ціна 100. Ми кажемо: "Ви збожеволіли, у нас стільки немає". Туреччина парирує: "У нас є. Ми виробляємо готовий товар у себе, у нас набагато вища маржа, бо є додана вартість".

За січень - квітень 2021 року обсяг експорту Туреччини оцінюють у $69 млрд, на 33% більше за минулий рік. Турки випередили ЄС за темпами зростання промислового виробництва ще в 2019 році. А в 2020 році посіли третє в світі місце за динамікою ВВП.

По-чесному, є в цьому дурному злеті ставок на фрахт частка сьогочасної вигоди від карантину - лінії заробляють все, що можуть. США і Китай надрукували багато грошей, люди, що засіли по домівках, почали пачками скуповувати телевізори і спортивні тренажери. Само собою, злетів попит на медичне обладнання. І контейнери потягнулися на Захід.

У гонитві за заробітком судна почали повертатися в Китай порожніми, не витрачаючи час на комплектацію порожніх контейнерів. У портах Європи накопичилася неймовірна кількість порожніх контейнерів, а в Азії вони стали дефіцитом. Що підняло тарифи на маршрутах з Європи в Китай до небес.

Ідеальний момент, щоб починати нарощувати виробництво всередині України.

Мабуть, застрибнути прямо в цей вагон або контейнеровоз ми не встигнемо. Але ситуація в світі навряд чи стала стабільною. Порти на півдні Китаю ще досі заблоковані спалахом COVID-19. Аналітики вже починають говорити про збої поставок до Різдва. Ланцюжок поставок виявився набагато крихкішим, ніж ми думали. Час збирати каміння.

Андрій Ставніцер

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.