Топ-3 причин продовольчої інфляції в Україні

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Директор Інституту соціально-економічної трансформації

 

Емісія невідворотно призведе до інфляції та девальвації гривні comments.ua

У вересні 2021 року споживча інфляція в Україні в річному вимірі прискорилася до 11%. Що спричинило різке зростання та як зупинити цей процес?

Про це пише Ілля Несходовський на своїй сторінці в Facebook.

Основними причинами, що вплинули на це, наступні: Перша полягає у зростанні цін на окремі товарні групи на світових ринках. Зокрема, на початку року ми відчули це по цінах на олію та цукор. Зараз ми спостерігаємо стрімке зростання цін на газ. Однією з причин цього стала реалізація політики США і ЄС щодо підтримки власних економік. Через емісію своїх валют вони влили в свої економіки трильйони доларів і євро, що вплинуло на ситуацію на фондових ринках, а потім стимулювало зростання цін і на товарних ринках. Вже зараз інфляція в Єврозоні досягла найвищого значення за останні 13 років. Світовий ринок не може швидко увійти в стан рівноваги при такій емісії грошей. Тому, незважаючи на плани США згортати свої антикризові заходи, а також можливе застосування ЕЦБ більш жорстких монетарних заходів, приборкати світову інфляцію швидко не вийде, і така ситуація буде спостерігатися як мінімум півроку.

Друга причина інфляції пов’язана з першою. Українські виробники почали отримувати набагато вищі платіжки за енергоносії, зокрема електроенергію. Це призвело до зростання собівартості, а відповідно, і до зростання цін на ті види продукції, де витрати на електроенергію мають значну питому вагу.

Новини за темою: Банкрутства та космічні ціни на продукти: До чого призведе рекордна вартість газу?

Третя причина – це зміна напрямів та інтенсивності світових логістичних потоків. Після тривалого локдауну зняття обмежень призвели до різкого зростання попиту на міжнародні перевезення, зокрема з Китаю, що призвело до значної диспропорції в обсягах міжнародних перевезень між цією країною та Європою і США. Ціни на морські контейнерні перевезення стали стрімко зростати, що і призвело, в свою чергу, до зростання цін на окремі товарні позиції.

Щодо суто українських чинників, то найбільше на інфляцію вплинуло рішення щодо підняття мінімальної заробітної плати та заробітної плати окремим категоріям бюджетників на 20%. В результаті цього рішення суттєво зріс платоспроможний попит на споживчі товари, яким і скористалися продавці, піднявши свої ціни. Через це рівень інфляції в Україні став вищим, ніж у сусідів. Цей чинник додав приблизно 1-2% до загальної інфляції.

Проте на даний момент є чинники, що стримують інфляційні процеси в Україні. По-перше, Україна в цьому році має рекордні врожаї, в результаті чого на окремі товарні групи ціни пішли вниз (наприклад, овочі і фрукти). По-друге, політика Національного банку, що спрямована на зростання облікової ставки і мінімального втручання на ситуацію на валютному ринку, що має дуже багато спільного з діями НБУ в 2019 році. Нагадаю, що така політика НБУ в 2019 році призвела до суттєвого укріплення національної валюти, що суттєво впливало на зменшення інфляції, проте одночасно призвело до втрат українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку, а відповідно, і до падіння виробництва.
Поточне зростання інфляції відбувається не через монетарну політику НБУ, а через вищеназвані причини, на які вплив НБУ обмежений. Тому підняття облікової ставки мінімально впливає на інфляцію, проте призводить до погіршення умов роботи вітчизняних підприємств. Вирішення проблеми зростаючої інфляції залежить від Кабінету міністрів, який міг би надати підтримку українській економіці і тим самим стримати зростання цін.

Міцна гривня позитивно впливає на утримання інфляції у зв’язку з тим, що імпорт стає дешевшим, зокрема на газ, нафту, які ми імпортуємо. Проте це також негативно впливає на виробництво і на експорт. На світових ринках українська продукція стає менш конкурентною, оскільки чим міцніша гривня, тим дорожча ціна української продукції в доларах, на внутрішньому ринку зростає конкуренція з боку імпорту.

Новини за темою: Парадокс української економіки, або Чому Офіс президента взяв курс на гіперінфляцію

Наприкінці літа я прогнозував, що інфляція опуститься до 9,8%, але суттєві корективи внесла ситуація на ринку енергоносіїв. Зокрема, непрогнозованими виявилися тенденції на газовому ринку, коли ціна на газ виросла в десять разів порівняно з початком року. За цінами на газ почали зростати ціни на вугілля, електроенергію. Були сподівання на гарний врожай, який мав би позитивно вплинути на інфляцію, проте тенденції на ринку газу нівелювали цей тренд. В результаті цієї ситуації ми маємо не уповільнення інфляції, а навпаки - її прискорення, що може призвести до того, що до кінця року можемо вийти навіть на рівень 12%.

Виходячи з поточної ситуації на світових ринках, рівень інфляції на наступний рік важко прогнозувати. Продовжується волатильність на світових ринках, ЄЦБ остаточно не визначився зі своєю політикою на найближчий період, значна невизначеність в китайській економіці, де наразі накопичуються передумови для криз, що впливають і на світові ринки. Китайський уряд здійснює певні кроки для їх нейтралізації, проте ризики залишаються високими.

Також наразі відбуваються тектонічні трансформації внаслідок пандемії коронавірусу, який став поштовхом до суттєвих змін в логістиці та економічних зв’язках. Для нейтралізації ризиків європейці будуть змушені розглядати диверсифікацію поставок товарів та комплектуючих, розташовуючи їх поближче до своїх кордонів. І це має змусити Україну замислитися над новими перспективами в цьому контексті.

Ілля Несходовський

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.