Прозріння від Freedom House. Позасудові розправи та підтримка неонацистів в Україні

Украина.ру
Украина.ру

Російське інтернет-видання

Через санкції в Україні загалом заблоковано більше 600 інтернет-ресурсів

naspravdi.today

Американська неурядова організація Freedom House, яка чомусь на 70-80% фінансується урядом США, випустила свіжий звіт Freedom on the Net 2021 про рівень свободи Інтернету в 65 державах в період з 1 червня 2020 по 31 травня 2021

Оригінал - на сайті Украина.ру.

Китай, традиційно для американських НКО, зайняв останнє місце, Росія з Білоруссю теж пасуться в задніх рядах в розділі "невільні", а ось Україна розташувалася приблизно в середині рейтингу в статусі "частково вільна".

Якщо не брати до уваги кількох неминучих політичних реверансів на кшталт "боротьби з російською агресією" і "націленістю на демократичні реформи", американський звіт розгромний.

Відносно високий бал (62 зі 100) пов'язаний виключно з тим, що йдеться про свободу саме в Інтернеті. Справа в тому, що, хоча уряд "блокує кілька популярних російських соціальних мереж і комунікаційних платформ, тим самим обмежуючи можливості підключення", "різноманітна і відкрита інтернет-інфраструктура України не дозволяє владі блокувати підключення у великих масштабах". Тобто намагаються обмежити, але не особливо можуть, оскільки люди користуються VPN і заходять куди хочуть. У цьому ми дійсно "частково вільні", а от в іншому…

Чи блокує держава інтернет-контент?

"Уряд блокує безліч веб-сайтів", - пише Freedom House, перераховуючи російські платформи "ВКонтакте" (ВК), "Однокласники" (ОК) і Mail.ru, а також сайти російських ЗМІ, які влада України вважає пропагандистськими. Правда, "фактична реалізація блокування веб-сайтів була непослідовною, оскаржувалася в суді і ніколи належним чином не відстежувалася". Так, восени 2020 мережа ВК змогла зробити свій мобільний додаток доступним в Україні без VPN. У підсумку "Яндекс", "ВКонтакте", OK і Mail.ru залишилися в топ-20 сайтів, відвідуваних жителями України. У нинішньому році у "ВКонтакте" приблизно 5,1 мільйона українських користувачів.

Американці вказують на позасудове блокування доменів .ua трьох "проросійських" телеканалів (112, ZIK, NewsOne) і вимогу міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка поширити санкції на російські сайти ivi.ru і library.ru, де, відповідно, викладені фільми і книги.

У січні-2020 уряд змусив інтернет-провайдерів заблокувати 59 веб-сайтів, імовірно залучених до злочинної діяльності. Виявилося, що 8 з них були агрегаторами новин.

Чи змушує держава видаляти інтернет-контент?

На вимогу СБУ Apple Inc. і Google LLC видалили зі своїх магазинів додатків застосунки кількох російських телеканалів ("Росія-1", Телеканал "Росія", "Вести FM", "Вести.ру").

"У лютому 2021 року СБУ виявила розвідувальну мережу, координовану російськими службами безпеки, яка керувала 12 каналами Telegram з антиукраїнською пропагандою. Влада затримала двох громадян України і вручила адміністратору мережі, який проживав за кордоном, повідомлення про підозру в державній зраді".

Це відома історія про "масштабну агентурну мережу, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на замовлення спецслужб Російської Федерації". Так писали в СБУ. Мережа нібито вела такі великі опозиційні телеграм-канали, як "Легітимний", "Резидент", "Картель" і т.д., які, на думку СБУ, куруються ГРУ РФ з метою "створення панічних настроїв, загострення і дестабілізації суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації". Проведена СБУ лінгвістична експертиза показала, що в повідомленнях цих каналів є ознаки "публічної інформації негативного характеру" і "вербальні методи маніпулятивного характеру". Під яку статтю КК України підпадає публікація інформації "негативного характеру", незрозуміло.

Адміністратор, що живе за кордоном, - це один з лідерів антифашистського руху "Куликове поле" в Одесі Артем Давидченко, який після трагедії 2 травня під загрозою життя був змушений покинути Україну. Зараз він живе в м. Тирасполь (ПМР). Двоє затриманих громадян - дружина Давидченка Вікторія Даскаліца з подругою. Що розвідувала Вікторія і які диверсії здійснювала або планувала, суду і громадськості залишилося невідомим. Тому приблизно через місяць затриманих відпустили під заставу, яку зібрала "Партія Шарія". Відтоді про справу "диверсійної мережі ГРУ" нічого не чути.

Прозорість, відповідність заявленим цілям і незалежний процес оскарження обмежень в Інтернеті

"Санкції проти російських веб-платформ і веб-сайтів, - прямо пише американський Freedom House, - суперечать внутрішньому законодавству і зобов'язанням України за Європейською Конвенцією про права людини".

"Закон про Раду національної безпеки і оборони передбачає, що санкції є обов'язковими тільки для державних органів, а не для "інтернет-провайдерів" або "операторів або провайдерів телекомунікацій". Однак РНБО діяла так, ніби інтернет-провайдери повинні дотримуватися санкцій, і суди цю позицію підтримали".

Фінансована урядом США НКО зауважила, що наприкінці січня 2021 року депутати представили парламенту в першому читанні законопроект про СБУ, "який значно посилить повноваження СБУ, одночасно обмежуючи нагляд". У законопроекті перераховано надмірно широкий набір виправдань для блокування онлайн-ресурсів, на зразок протидії інформопераціям проти України або для погіршення соціально-політичної та соціально-економічної ситуації в країні. Дійсно, незрозуміло, як повідомлення в Інтернеті можуть погіршити політику (що це взагалі означає?) або економіку країни. Пропонований закон також надасть СБУ повноваження залучати інтернет-провайдерів до контррозвідувальної діяльності.

Суперечливим назвали американці законопроект про ЗМІ, який монополізує нагляд над ЗМІ в руках Нацради з телебачення і радіомовлення, передбачає складання списків осіб, які загрожують інформбезпеці України, забороняє контент, що заперечує військову агресію Росії і окупацію українських територій.
Freedom House вважає, що так робити не можна.

Чи практикують онлайн-журналісти самоцензуру?

"Онлайн-журналісти і звичайні інтернет-користувачі стикаються з тиском щодо самоцензури, особливо за темами, пов'язаними з патріотизмом, сепаратизмом, тероризмом і Росією". Стверджується, що "самоцензура вбудована в українські ЗМІ". Згідно з даними дослідження 2019 року, 48% журналістів практикували самоцензуру, а 65% погодилися з тим, що самоцензуру посилила війна на Донбасі.

Чи контролюються онлайн-джерела інформації для просування певних політичних інтересів?

Багато українських політичних діячів наймають компанії зі зв'язків з громадськістю та тролінгові групи, щоб підняти свою репутацію або напасти на своїх опонентів в Інтернеті. Ці дії зазвичай проводяться через мережі автоматичних облікових записів соціальних мереж або ботів. Наприкінці 2020 року радник Адміністрації президента розкрив плани співпраці з блогерами, можливо, на платній основі, для просування державної політики та створення позитивного іміджу держави.

Важлива і згадка розслідування грантового видання "Заборона" щодо діяльності фактчекерів українського сегменту Facebook компанії StopFake, яка пов'язана з особами, "ідентифікованими як неонацисти, що ставить під сумнів їхнє неупереджене судження про пости угруповань, пов'язаних з неонацистами".

Чи існують економічні обмеження, які негативно впливають на здатність користувачів публікувати контент в Інтернеті?

18% опитаних журналісти повідомили, що їх змусили опублікувати "джинсу", в той час як 8% роблять це самостійно. Напередодні місцевих виборів 2020 року місцеві політичні партії, а також президентська партія "Слуга народу" були основними покупцями політичної "джинси" в регіональних інтернет-ЗМІ.

Чи вистачає онлайн-інформаційному ландшафту різноманітності?

"...загальна якість онлайн-публікацій залишається низькою через політизацію та консолідацію в медіасекторі". Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" з 2022 вимагає від усіх сайтів використовувати українську мову за замовчуванням.

"Закон, - пише Freedom House, - може звузити інформаційний онлайн-ландшафт для значної частини населення України, що говорить російською мовою".

На момент прийняття закону лише 12 із 30 веб-сайтів, присвячених найбільш важливим суспільно-політичним питанням, мали український або адаптивний інтерфейс.

Свобода вираження думок, доступ до інформації та свобода друку, в тому числі в Інтернеті

Право на свободу слова надається всім громадянам України відповідно до статті 34 Конституції. Стаття 15 Конституції забороняє цензуру. Однак українським судам перешкоджають корупція і політичне втручання. Серйозні злочини проти журналістів часто залишаються нерозкритими.

Чи карають людей за дії в Інтернеті?

"В останні роки в Україні безліч користувачів Інтернету були заарештовані і оштрафовані або засуджені до тюремного ув'язнення за діяльність, яка може бути захищена міжнародними стандартами в області прав людини", - стверджують автори доповіді.

Американці повідомляють, що в 2020-му було порушено 50 кримінальних справ і притягнуто до кримінальної відповідальності 40 осіб за поширення "антиукраїнської пропаганди" в Інтернеті. У першому кварталі 2021 року СБУ заарештувала вісім осіб, яким були пред'явлені звинувачення в публікації "антиукраїнської пропаганди".

"У відкритому доступі є мізерна інформація про ці справи, в більшості випадків злочинці отримують умовний термін".

Чи порушує державний нагляд за діяльністю в Інтернеті право користувачів на недоторканність приватного життя?

Відсутнє всеосяжне законодавство, що захищає конфіденційність. СБУ і поліція можуть порушувати кримінальні справи і використовувати пристрої для прослуховування телефонних розмов, але в чинному законодавстві не вказані обставини, що виправдовують ці заходи, а також терміни або обсяг їх реалізації.

Чи піддаються люди залякуванню або фізичному насильству з боку державних органів або будь-якого іншого суб'єкта у зв'язку з їх діями в Інтернеті?

"Користувачі і, зокрема, журналісти, що працюють в мережі, часто піддаються позасудовим переслідуванням за свою діяльність в мережі".

Станом на жовтень 2020 року поліція задокументувала 41 випадок погроз або насильства щодо журналістів. До кінця першого кварталу 2021 року було зареєстровано ще 11 випадків. Задокументовано 76 випадків побиття журналістів, один випадок сексуального домагання та 38 насильницьких захоплень або умисного пошкодження професійного обладнання. Як приклади згадуються в основному тільки ГандзюкШеремет, підпал машини журналіста "Радіо Свобода" і якісь залякування з російських номерів журналістів, які пишуть про Крим і російську пропаганду. Проте сказано і про переслідування нацистами Катерини Сергацкової з "Заборони", яка викрила їхні зв'язки з фактчекерами Facebook. У підсумку її звинуватили в проросійській пропаганді, влаштували цькування в мережі, виклали у відкритий доступ адресу, де вона жила разом з маленькою дитиною. Сергацкова була змушена покинути Україну.

Видно, що американці заступаються тільки за "своїх", але також видно, що неонацистські групи "своїми" бути перестали. Згадано незаконний сайт "Миротворець", який переслідує людей. Також згаданий Зеленський, який ще в 2019 році заявив, що закриття будь-якого веб-сайту (в т.ч. "Миротворця") виходить за рамки його повноважень. Втім, інші сайти він прекрасно закриває за допомогою СБУ і РНБО.

Навряд чи варто тішити себе надією, що звіт Freedom House завтра перетворить Україну з фашистської держави на демократичну. Однак той факт, що американська урядова (хоч і кажуть, що неурядова) організація нарешті прямо звинуватила українську владу в атаці на свободу слова, позасудових розправах, утиску російської мови, роздуванні націоналістичних настроїв і ненависті в суспільстві, пособництві неонацистським бандам (виявилося, вони все-таки є і це ніякі не патріоти), говорить про зміну порядку.

Хотілося б вижити, щоб подивитися, куди це приведе.

Павло Волков

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.