"Повернути Зеленського в береги". Чому Медведєв написав різку статтю про Україну і до чого тут Нуланд

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA

Українське інтернет-видання

Дмитро Медведєв написав різку статтю про Україну ТАСС

Оригінал - на сайті Страна.ua.

Росія посилає новий гучний сигнал по Україні.

Заступник Путіна в Раді безпеки - колишній прем'єр і президент Дмитро Медведєв - написав несподівано різку статтю про Зеленського.

У висловах Медведєв, на якого це взагалі не схоже, не соромиться. "Кримську платформу" він називає "дебільною", закон про корінні народи - "ублюдковим", українських націоналістів - "мерзотниками", керівництво Україною - "неосвіченим".

Зеленського він взагалі порівняв із євреєм, який пішов служити в СС.

Загальний посил матеріалу: вести переговори з нинішньою владою України не має ніякого сенсу і навіть шкідливо для Росії. Але говорити Росія готова з тими, хто, як випливає зі статті Медведєва, Україною реально управляє - тобто з американцями.

"Страна" розібрала цю статтю. І проаналізувала, що вона означає і чому вийшла саме зараз.

Зеленський - "вивернута навиворіт людина"

Стаття заступника Путіна по Радбезу витримана в підкреслено критичних - можна сказати, розгромних - тонах. Наведемо її коротку фабулу.

Починає Медведєв з того, що українське керівництво - це "люди без самоідентифікації". Вони найрізноманітніших національностей, говорять переважно російською, але "ревно служать" 5-7 відсоткам націоналістів.

Заступник голови Ради безпеки каже, що Зеленський до цього заробляв гроші в Росії, а тепер зробив "моральне сальто-мортале".

"Це нагадує божевільну ситуацію, коли представники єврейської інтелігенції в нацистській Німеччині з ідейних причин попросилися б на службу в СС", - наводить гіпотетичне порівняння заступник Путіна.

Медведєв вважає, що Зеленський намагається показати себе більшим націоналістом, аніж найрадикальніші з них. Далі він описує звірства українських націоналістів під час війни і пише, що президент України змушений з ними солідаризуватися. І це створює в його голові "когнітивний дисонанс".

"Йому явно огидно потурати цим настроям, вся історія його життя, життя його сім'ї повстає проти подібної гидоти. Нормальна, порядна людина просто не змогла би це робити. Але, на жаль, треба. Інакше розмажуть мізки по стінах. Він дуже боїться і не любить цих людей, але змушений сповідувати їх ідеологеми, захищати огидні йому погляди. Вивернута навиворіт людина", - пише заступник Путіна і потім ставить ключове питання цієї статті:

"Як у такій ситуації з ним можна вести переговори і домовлятися?" І сам же на нього відповідає: "Ніяк".

"Дурних битися за Україну нема"

Далі у Медведєва йде велика підводка до наступної тези: домовлятися із Зеленським немає сенсу ще й тому, що він несамостійний політик. Заступник голови Радбезу стверджує, що нинішня залежність України від команд зі США значно сильніша, ніж підпорядкування Києва Москві в рамках СРСР.

При цьому, вважає Медведєв, бажаних бонусів від американців Київ не отримає:

"США нічого не потрібно від України, крім протистояння з Росією, тотального стримування нашої країни і створення того, що було влучно названо "Анти-Росією" (у статті Путіна про українців і росіян, - ред.). А значить, таке союзництво вкрай неміцне і в якийсь момент розлетиться в прах. Надії на членство в НАТО і Євросоюзі так само ефемерні з цілком очевидних причин. Сама Україна не має ніякої цінності на лінії прямого протистояння західних сил (у тому числі потенційно військового) з нашою країною. Дурнів боротися за Україну немає".

Останнє речення стосується мотивації Заходу. Що ж до Москви, то "нам із васалами справу мати безглуздо. Справи потрібно вести з сюзереном", - завершує свою думку Медведєв.

"Переговори з ними абсолютно безглузді"

Ще один аргумент, чому не можна вести справи, - тотальна корумпованість українських політиків. "З такими слабкими людьми контакти непродуктивні. Вони в будь-який момент продадуть за п'ять копійок".

Наведено й інші епітети: відносини з Україною "шкідливі і безглузді", тому що Україна постійно порушує свої зобов'язання.

"Вони постійно змінюють позицію на догоду своїм заокеанським господарям і політичній кон'юнктурі. Так вони розуміють мистецтво дипломатії. Доморощені талейрани. Підписують Мінські угоди, домовляються в "нормандському форматі", а потім - після внутрішніх бурлінь у Раді, на площі або ЦУ з-за океану - розгортають позицію зовсім в інший бік", - обурюється Медведєв.

"Таким "партнерам" у міжнародних відносинах, які змагаються в постійній брехні, немає і не може бути довіри. А значить, і переговори з ними абсолютно безглузді (курсив автора, - ред.)".

Далі Медведєв пропонує не робити "нічого" (так в тексті) - і чекати, поки біля керма України не встане "нормальне керівництво".

Причому він завершує статтю натяком на те, що колись це станеться: "Росія вміє чекати. Ми люди терплячі".

Що означає ця стаття?

По-перше, у неї є цілком прикладний політичний посил.

Сьогодні в Москву на переговори прибуває заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд, яка зараз фактично курирує відносини з нашою країною в Держдепі. Зустрінеться вона і з головним переговірником по Донбасу в Кремлі Дмитром Козаком. Тобто - обговорюватимуть, що робити з конфліктом на сході України і з тупиком щодо Мінських угод.

Стаття Медведєва, яка вийшла в день її візиту, позначає певні позиції Кремля. Зокрема - що переговори Москви з Києвом щодо Донбасу безглузді. І далі напрошується висновок: де закінчується дипломатія, починається війна.

Медведєв цього висновку вголос не вимовляє, але тон у нього, як бачимо, зовсім недипломатичний. Та ще й зі зрозумілим натяком, коли зам Путіна наводить українську приказку: "Коза з вовком тягалася, тільки шкура від кози зосталася".

Іншими словами, до Вікторії хочуть донести: якщо американці не "приведуть до тями" своїх "клієнтів" у Києві, то ситуація може скотитися в некеровану ескалацію, і від України залишиться "тільки шкура". Чого Штати, як показали події весни, зовсім не бажають (до теми візиту Нуланд ми ще повернемося нижче)

По-друге, ця стаття - відповідь на численні спроби Києва організувати зустріч Зеленського і Путіна.

Якщо і тепер український президент продовжить розповідати, як цю зустріч готують, - це буде виглядати вже зовсім дивно.

По-третє, стаття, як не дивно, не зачиняє двері для врегулювання.

Автор її - Дмитро Медведєв. Він хоч і заступник голови Ради безпеки, але голос за своїм статусом має лише дорадчий. Реальну ж політику визначає Путін, а далі вниз по виконавчому ланцюжку: МЗС, Міноборони та інший уряд.

Звичайно, без відома президента його заступник по Радбезу не міг випустити такий жорсткий текст. Але це все одно не рівень МЗС або Кремля. І якщо надалі американці дадуть гарантії виконання домовленостей Києвом, то Путін зможе без втрати обличчя ситуацію переграти і навіть із Зеленським щось підписати.

Хоча такий сценарій, звісно, поки малоймовірний. І розуміння цього факту в тому числі і в статті Медведєва. І якби шанс на компроміс був високим, навряд чи в Москві стали б робити такий різкий критичний випад.

Як статтю сприйняли в Росії?

У Росії текст Медведєва обговорюють переважно в контексті візиту Нуланд.

У Нуланд великий досвід переговорів по Донбасу. На початку 2016 року вона активно курсувала між Україною та Росією, проговорюючи можливості реалізації політичної частини Мінських угод. У тому числі переконуючи в цьому Київ.

Але опір цьому української влади і розпочата незабаром передвиборча кампанія в США, яка пройшла під гаслом "боротьби з російським шпигуном Трампом", процес зупинили, а потім (після блокади Донбасу в 2017 році) він і зовсім пішов назад.

І зараз вже мало хто вірить, що політична частина "Мінська" може бути реалізована на практиці в доступному для огляду майбутньому. Принаймні, за нинішньої української влади. Та й у бажанні американців тиснути з цього приводу на Київ також є великі сумніви.

У той же час США зараз навряд чи зацікавлені в будь-якій ескалації між Україною і Росією, бо це відверне їхні сили і ресурси від головного для них напрямку - протистояння з Китаєм. І ось з цього приводу Нуланд і може говорити з росіянами.

І в рамках цих переговорів у Кремлі можуть підняти тему про необхідність "повернути Зеленського в береги". Зокрема, припинити позасудові розправи з опозицією та ЗМІ через санкції РНБО. А також відновити повноцінне перемир'я на Донбасі.

Як на це відреагує Нуланд - питання відкрите. Але певні ознаки того, що Держдеп готовий до діалогу, є.

Ось що пише телеграм-канал "Росія в глобальній політиці":

"Наполегливість, з якою заступник держсекретаря прагнула приїхати в Москву, найімовірніше, пов'язана з бажанням адміністрації Байдена з'ясувати, які реальні перспективи загострення російсько-українських відносин. Ескалація Білому дому абсолютно не потрібна, оскільки вся діяльність попередніх місяців показує, що адміністрація чітко визначилася з пріоритетами. Таким номер один є стримування Китаю, американсько-китайські відносини стійко гіршають, а напруженість зростає, зараз в центрі уваги знову опинилось тайванське питання, найбільш вибухонебезпечне. Швидкого вирішення там не видно, скоріше навпаки.

Відповідно, стратегія відштовхується тепер від цієї теми. Росія також все більше розглядається крізь призму протистояння США з Китаєм. Із Москвою є і кілька самостійних напрямків, за якими періодично йдуть консультації в Женеві. Але зв'язка з Китаєм зростає за значущістю. У тому числі і там, де мова про фактори, здатні відвернути Вашингтон від основного напрямку конфронтації.

Видається, що Байден і його команда зараз зацікавлені в тому, щоб обстановка між Росією і Україною, особливо навколо Донбасу, залишалася стабільною, без ескалацій. Ризикнемо навіть припустити, що Вашингтон зі свого боку готовий вплинути на Київ, тим більше що політична динаміка Володимира Зеленського досить дивна і для американців.

З'ясування параметрів багатостороннього взаємного стримування з українського питання і становить, імовірно, сенс приїзду Нуланд".

При цьому інші російські аналітики вважають, що американці вплинути на Україну, як хочуть в Росії, не зможуть або не захочуть.

"На сьогодні українська влада не просто недоговороздатна, і не просто виконує доручення сюзерена, – вона несуб'єктна. Київ зараз не відповідає навіть за виконання тих доручень, які йому приходять з Вашингтона", - заявив директор Центру політичної кон'юнктури Олексій Чеснаков.

"Швидше навпаки - Україна буде посилювати риторику і вести справи в повномасштабній дипломатичній та інформаційній війні проти Росії, хто б що їм не наказував з Вашингтона. Виходити потрібно з того, що українська влада в каденції Зеленського глибоко провінційна, некомпетентна і безвідповідальна", - заявив Чеснаков.

Реакція України на статтю Медведєва

В Офісі президента матеріал зама Путіна відправили коментувати радника Єрмака Олексія Арестовича.

Він написав пост в іще більш різких, аніж Медведєв, тонах, виваливши цілу купу історико-психологічних претензій до Росії - від "гібридного" Московського царства до "мутованого" двоголового орла.

Вийшов розгорнутий текст у стилі "сам дурень".

Але ясно, що ця реакція концептуально на основні посили Медведєва не відповідає. А саме - що з Україною Росія справи не матиме, доки там не зміниться влада.

І тепер взагалі немає розуміння, як Банкова буде пояснювати відмову Москви від будь-яких переговорів з Києвом.

Адже домовитися з Путіним по Донбасу було головною передвиборчою обіцянкою Зеленського. І тепер виконати її українському президентові, мабуть, не вдасться. Хіба що якщо він на 180 градусів змінить свою політику.

У чому тоді "унікальна пропозиція" Зеленського в очах тих українців, які голосували за нього насамперед за "президента миру"? І як тепер Офіс президента буде зупинятися? На ці питання міркування Арестовича взагалі ніяк не відповідають.

з відкритих джерел

з відкритих джерел

Максим Мінін

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.