Новини » Політика Читать эту новость на русском

Перелом у "донбаському кейсі": Росія взяла курс на повну економічну інтеграцію ОРДЛО

Ігор Гужва
Ігор Гужва

Журналіст, політолог

Для цивільних осіб постійні вибухи на Донбасі давно стали буденним явищем

Reuters

За галасом навколо вагнерівців і заявами "ось-ось Путін нападе" загубилася якось дуже важлива новина, яка може значно більше вплинути на Україну, ніж публікації "Біллінгкет".

Про це пише Ігор Гужва на своїй сторінці в Facebook.

Йдеться про указ Путіна, яким на території РФ визнаються сертифікати відповідності товарів, виданих в "ЛДНР" (це означає, що вони зможуть офіційно продаватися на російському ринку). І, крім того, ці товари допускаються до участі в російських держзакупівлях.

Перш ніж пояснити в чому значення цього указу, зробимо невеликий екскурс в минуле.

У грудні 2015 року я говорив із дипломатом однієї з країн "нормандської четвірки". Він сказав, що між усіма учасниками плюс-мінус досягнуто згоди щодо основних дій.

Непідконтрольна частина Донбасу реінтегрується в Україну з особливим статусом і амністією після проведення там виборів. Ще до виборів там змінюється керівництво. Захарченко, Плотницький та інші "токсичні", з точки зору України, фігури прибираються від керма. Їх замінять люди більш помірні, прийнятні для Києва. Далі проходять вибори, регіон отримує особливий статус, закріплений в Конституції, і повертається в Україну.

"І Порошенко теж на це згоден? І американці?" - уточнив я.

"Американці обома руками за. Обамі на останньому році президентства потрібен великий міжнародний успіх. Припинення війни на Донбасі та відновлення над ним українського контролю, нехай і з особливим статусом - якраз таким успіхом і можна буде подати. Ну а Порошенкові особливо нікуди буде діватися", - сказав дипломат.

Новини за темою: Сенсаційний "злив" переписки по Донбасу: Сім висновків для України

Це важливо для розуміння, виходячи з чого будувала тоді свою політику Росія по Донбасу. Вона виходила з того, що регіон незабаром повернеться в Україну, а тому завдання Москви лише якось підтримувати до цього часу його життєдіяльність.

Але, як ми знаємо, описаний вище план в реальності не реалізувався. Порошенко, та й інші постмайданні вожді, насправді не хотіли ніякої реінтеграції Донбасу. Деякий час, правда, вони коливалися, бо йшов тиск з боку США. Нуланд особисто приїжджала до Києва агітувати депутатів голосувати за "Мінські" закони. І навіть будувалися якісь дорожні карти. Але все це йшло вкрай туго.

А з літа процес пішов назад. На той час стало зрозуміло, що швидко питання по Донбасу не вирішиться, а вибори президента США вже близько. І на них демократи якраз тоді почали будувати кампанію проти Трампа на темі "Дональд – російський шпигун". В таких умовах йти на якісь угоди і компроміси з Москвою по Донбасу стало не з руки вже Білому дому.

При Трампі стало ще гірше. Зі шлейфом "російського шпигуна" і при фактично непідконтрольному йому Держдепі він тим більше не міг (та й не хотів) якось педалювати тему за Мінськими угодами.

Різко погіршило становище блокада 2017 року, після чого українські власники втратили контроль над своїми підприємствами на Донбасі. Це стало для Росії першим серйозним дзвінком, що прийнята раніше концепція з реінтеграції іде прахом.

Але навіть тоді від неї остаточно не відмовилися. Підприємства вирішили тимчасово передати під контроль тому, хто опинився в той момент під рукою і був готовий нести ризики (Сергію Курченку). Ну і далі стали чекати 2019 року, коли після президентських і парламентських виборів розклад в Україні міг помінятися. А значить і знову можна було б повернутися до "Мінська" і реінтеграції.

Розклад у 2019 році дійсно змінився. Президентом став Зеленський, який потім отримав повний контроль над парламентом. І, теоретично, відкривалася дорога до того, що він зможе (якщо захоче) виконати Мінські угоди.

Але він, як ми знаємо, не зміг і не захотів. Це стало зрозуміло протягом 2020 року, а остаточно – в лютому 2021 року після закриття опозиційних телеканалів.

Новини за темою: Від миру до стіни на Донбасі: Цинічне "перевзування" Зеленського за два роки

І Росія почала концепцію кардинально змінювати, виходячи з того, що найближчим часом ніякої реінтеграції Донбасу не буде. А значить, для нього потрібно вибудовувати інше майбутнє. Вже без урахування України.

Певні кроки Москва робила в цьому напрямку і раніше. Наприклад - впровадивши спрощену систему отримання громадянства РФ. Але перелом стався саме цього року.

І пов'язаний він був із базисом - з економікою. Ще з літа у Курченка забрали контроль над підприємствами, які на той час перебували в напіврозваленому стані, загрузли в боргах, не платили зарплату, що викликало страйки робітників і масовий відтік кадрів.

Частину підприємств передали російському держменеджеру Юрченку та його Південній гірничо-металургійній компанії (ПГМК). Там погасили борги по зарплатах і потихеньку запускають виробництво. Обіцяють великі інвестиції у розвиток.

Оголосив про відновлення виробництва після 7 років простою і горлівський "Стирол".

Благо ціни і попит на продукцію донбаської промисловості (вугілля, метал та інше) зараз у світі дуже високі.

І ось на цьому тижні вийшов указ Путіна про визнання сертифікатів відповідності. Це означає, що товари з непідконтрольних Україні районів Донбасу зможуть вільно продаватися у РФ і будуть допущені до багатомільярдного ринку держзакупівель.

Тобто економічно ці території будуть де-факто повністю інтегровані в Росію.

Паралельно з'явилися повідомлення про програму російського уряду, яка передбачає виділення 900 мільярдів рублів у найближчі три роки на збільшення соцстандартів у "ЛДНР".

Якщо всі ці плани будуть реалізовані, то ситуація разюче зміниться не тільки на Донбасі.

Новини за темою: Зеленський обіцяв привести Донбас до миру, а привів до порогу масштабної війни

Досі "ЛДНР" грали для української влади ту ж роль, що й Україна – для російських федеральних телеканалів. Демонстрація населенню того, "що з нами буде, якщо будемо погано поводитись".

Класичною стала фраза, сказана ще в 2014 році Петром Порошенком: "наші діти підуть в школу, а їхні діти будуть сидіти в підвалах".

Ситуація на непідконтрольних територіях Донбасу, невизнаних ніким, застряглих "між небом і землею" в напіввійськовому стані, з рівнем життя нижче, ніж в Україні, з непрацюючою економікою, була однією з основ, на якій трималася вся концепція постмайданної влади.

І якщо ситуація там зміниться, це матиме фундаментальні наслідки для розвитку політичної ситуації в Україні на роки вперед.

Ігор Гужва

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.