Награлися. Чому депутатам потрібно вибачитися перед народом за "легалізацію" грального бізнесу

Григорій Мамка
Григорій Мамка

Народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.

Народний депутат України, застуник Голови Комітету з питань правоохоронної діяльності Григорій Мамка Фото з відкритих джерел

Схоже, що в Україні ще довго не буде свого "Лас-Вегасу". На початку червня, коли президентська команда старанно заробляла бали на темі "закручування гайок" олігархам, поза увагою залишилась цікава подія. Щойно з’явившись в інформпросторі, її одразу посунули на другий план. Дійсно, діставати зайвий раз подібні "скелети із шафи" – це привід псувати репутацію тим, кому вони належать. А належать вони саме представникам владної еліти.

Справа в тому, що депутати провалили соціально небезпечний проект закону, яким пропонувалось різко знизити податки для грального бізнесу. Йдеться про проект 2713-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей". Підстави називати його небезпечним і навіть токсичним цілком обґрунтовані: на фоні стагнуючої економіки, незрозумілої ситуації із вакцинацією, стрибків комунальних тарифів чомусь вкрай важливим для "Слуг народу" стало завдання знизити податки для грального бізнесу.

Проект про зниження ставок податків вже виносився в зал у травні 2021 року, проте був знятий з розгляду за ініціативою голови фракції "слуг". Зняттю передувала дискусія стосовно цього законопроекту, яка змусила багатьох депутатів засумніватись стосовно доцільності винесення його в зал. У травні законопроект зняли, в червні знову винесли, але провалили. Голоси за цю ініціативу збирались тяжко. Тож у найбільшій фракції вирішили перестрахуватись і відправити проект на повторне перше читання. Цікавим в цій історії є і той факт, що сам автор проекту від голосування за нього утримався, а за відправлення на повторне перше читання натиснув "за".

Про вартість ліцензій:

Нагадаю, що у проекті бюджету на поточний рік за рахунок сплат за ліцензії на організацію та проведення азартних ігор і за ліцензії на лотереї уряд планував отримати до спецфонду держбюджету 7,443 млрд гривень.

Ліцензії на гральний бізнес коштують по-різному:

  • Букмекерська діяльність в інтернеті – 180 млн гривень на рік;
  • Ліцензія на роботу казино у Києві – 360 млн грн. Для інших населених пунктів (крім міста Києва) та за межами населених пунктів - 180 млн грн.
  • Ліцензія на проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (основна), яка дозволяє розмістити до 250 гральних автоматів, коштує 45 млн грн.
  • Ліцензія для онлайн-казино – 39 млн грн.
  • Гра в покер в інтернеті – 30 млн грн.
  • Додатково для деяких видів діяльності встановлені такі щорічні плати за ліцензії:1,05 млн грн за гральний стіл з рулеткою і 540 тис. грн за стіл без рулетки. За гральний автомат 36 тис. грн, за букмекерський пункт – 180 тис. грн.

 "Слуги (не) народу"

Законопроект 2713-д передбачає:

  • Зниження ставки податку на дохід від лотерейної діяльності з 30% до 10%);
  • Зменшення податку з 18 до 10% для букмекерської діяльності;
  • Скасування потрійної плати за ліцензії на організацію та проведення букмекерської діяльності, на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в Інтернеті, а також за гральний автомат, натомість пропонується не запроваджувати нульову ставку податку на дохід;
  • Згідно законопроекту, великі виграші (понад 8 мінімальних зарплат) підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. На думку автора, це може послужити додатковим стимулом для виведення з тіні ринку грального бізнесу.

Також законопроектом передбачені зміни до Прикінцевих та перехідних положень закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" щодо виключення норми, якою передбачається тимчасово, до дня введення в експлуатацію державної системи онлайн-моніторингу, сплачувати у потрійному розмірі:

  • щорічну рівну частину плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності;
  • на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет;
  • щорічну плату за гральний автомат.

Очевидно, що у разі прийняття цього проекту, бюджет України недоотримав би мільярди гривень.

Тож, зниження оподаткування грального бізнесу стало б великим "подарунком" для і без того не бідних власників гральних закладів, але точно не для народу.

Очікування і реальність

Під час прийняття законопроекту щодо державного регулювання азартних ігор нам обіцяли "золоті гори". Нам казали, що виручені кошти від оподаткування гральної діяльності спрямують на підвищення соціальних стандартів, на новий Державний фонд підтримки медицини, спорту, освіти, культури і науки, створять умови для компенсації суспільству негативних наслідків, до яких призводять азартні ігри. Але народ вкотре ошукали. Про суперечності норм закону про гральний бізнес я вже писав у своїй статті в "Юридичній газеті". Повторюсь і зараз: в цій історії йдеться зовсім не про легалізацію, а про корупційні оборудки. Для цього і приймався закон з повним набором економічно необґрунтованих механізмів. Тепер він "тріщить по швах", адже азартні ігри були і продовжують залишатись в тіні.

Відповідно до ст. 203 2 Кримінального кодексу, санкція статті передбачає:

- Зайняття гральним бізнесом – покарання штрафом від 170 тисяч до 680 тисяч гривень;

- Ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, караються штрафом від 680 тисяч до 850 тисяч гривень. Варто зазначити, що положення статті 203-2 КК щодо азартних ігор нагадують положення статті 164 КУпАП, за якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності. Подібні речі створюють підстави для маніпуляцій під час притягнення винних до відповідальності.

Так, у нас діє кримінальна відповідальність за незаконний гральний бізнес, але "злачні місця" все одно працюють. Час від часу ми читаємо новини про викриття незаконної діяльності гральних закладів правоохоронцями в тих чи інших регіонах, нас запевняють, що справи порушуються, але дуже часто там, де закривають один заклад, неподалік відкривається інший.

Ми маємо закон щодо легалізації грального бізнесу, правоохоронну систему, з якою гральний бізнес домовився і маємо парламентську фракцію, яка протягує через зал чудернацькі законопроекти, спрямовані на власне збагачення. В останній час до цього набору оборудок додалось "надважливе завдання" – знизити податки для грального бізнесу. Ця історія поки що на паузі, але громадськості потрібно уважно слідкувати за тим, аби черговий "недозаконопроект" не потрапив знов у зал.

Аби гральний ринок запрацював, потрібно:

  • Встановити прозорі податкові правила.
  • Впровадження системи онлайн-моніторингу. Це дасть змогу встановити правильне податкове навантаження;
  • Активізувати роботу правоохоронних органів, які встановлюватимуть факти нелегальної гральної діяльності;
  • Порушувати кримінальні провадження і притягати винних до відповідальності, а не заплющувати очі на бурхливу роботу підпільних казино.

Григорій Мамка

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.