Медведчук останні роки робив все можливе, щоб зняти Україну з західної фінансової голки

Ірина Гаврилова
Ірина Гаврилова

Політична оглядачка

Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат України Віктор Медведчук 112ua.tv

Про це пише Ірина Гаврилова на своїй сторінці в Facebook.

Довго чекала, коли "гетьмани" різної величини почнуть слати "отвєткі" Путіну на його статтю "Про історичну єдність росіян і українців". Нема що приховувати, стаття ця підняла той пласт в українському суспільстві і політикумі, який довгий час всі правителі обходили стороною. Небезпечно. Невигідно. Непотрібно. Куди простіше пафосно славити незалежність, яка ніби спростовує історичну єдність народів: ми - це щось одне, а ви - це щось інше. Та й взагалі - багато букафф і треба думати. Це відповідь Зеленського, принаймні, нічого глибшого по темі я не чула. Кравчук за станом здоров'я нічого сказати не в змозі.

Хто залишається? Кучма, Ющенко, Порошенко. Кучма, як найбільш притомний і професійний з цих політиків, попередив про небезпеку побудови Антиросії на території України. Тому що не може ефективно розвиватися і жити країна, що існує тільки "на зло Путіну". Рано чи пізно вона лопне від злості і ненависті. І кому дістануться шматки? Претендентів багато, он навіть на "Кримській платформі" прем'єр Угорщини натякнув про територіальні претензії і перегляд кордонів.

А тепер послухаємо Ющенка. Головний його посил: Україна ще не стала нацією, їй потрібно боротися, загартовуватися, 40 років бродити по майданах. І взагалі, виявилося, що головним ворогом України є "недозрілий" народець. Ну це з серії: якби не пацієнти, ми були б зразковою лікарнею. За словами "бджоляра", сьогодні на порядок денний потрібно винести не проблему миру на Донбасі, утиск прав і свобод громадян, економічну кризу, а – питання, які стосуються формування глибокої національної самосвідомості. Тобто ще більше вишиванок, тризубів із сала, СУГС та портретів Бандери.

Із Петром Порошенком теж все ясно. На відміну від свого кума Ющенка, він вважає, що українська політична нація сформувалася. І відрізняється від росіян співом українських пісень, поїданням борщу, танцюванням гопака, окремою мовою та автокефальною церквою. Плюс - "усвідомлене і глибоко вкорінене почуття причетності до європейської цивілізації". Тільки от далеко не всі вважають себе в Україні "цеєвропейцями", згідно з соцопитуваннями, це 45-53% громадян. А решта як же? Знову ж таки, можна скільки завгодно вважати себе європейською цивілізацією, але якщо тебе президент Естонії вчить бути європейцем і ногами відпихає від ЄС, то навряд чи це підвищить привабливість шляху в даному напрямку навіть у найвідданіших прихильників євроінтеграції і курсу "геть від Москви". До речі, цікаво, що і Порошенко, і Кучма висловлюються майже синхронно про те, що війна на Донбасі згуртувала націю і зробила Україну єдиною. Ну, якщо єдність України може триматися тільки на армійських багнетах і вбивстві своїх співгромадян, а інших приводів для згуртування немає, то це згубний шлях, який просто випалить країну. Але той же Зеленський, підбадьорюваний і лідерами двох переворотів, і їхніми західними кураторами, впевнено тягне Україну в цю безодню. Ми за крок від краю прірви, але наші "гетьмани" запевняють, що "політ нормальний", а всі травми, несумісні з життям, – це провина Путіна. Поки що знайшовся лише один політик, здатний не тільки показати, як перемоги перетворюються на зради, а й той, який пропонує альтернативний шлях розвитку. Не падіння, а підйом, не ненависть, а творення.

Наприклад, Віктор Медведчук підкреслює, що Путін жодним чином не оспорює ні українську державність, ні право України ставати "анти-Росією". Так, цілком прийнятний конструкт, але тоді треба відразу "відрізати" території, які не хочуть ненавидіти Росію. А це, по суті, весь південний схід, який сьогодні влада вражає в правах, позбавляючи права на рідну мову, соціальний захист, політичне представництво. А Донбас і взагалі пропонує оголосити "іділівцями" і чинити з ними як з терористами. Чи вигідно це Росії? Безумовно. Вона ще голосніше може говорити про єдність двох народів, тоді як Зеленський відокремлює "посполитих" від "меншовартих", пропонуючи їм формулу "Чемодан-вокзал-Росія".

"При тому, що Путін і Зеленський говорять абсолютно про різне, вони запускають єдиний процес – Зеленський виганяє, а Путін запрошує українських громадян. Виходить, що Зеленський працює в зв'язці з Путіним: один віддає громадян України, інший приймає. І при зовнішній незгоді Зеленський говорить Путіну тверде "так" в питанні розвалу країни", - звертає увагу лідер ОПЗЖ. Від себе додам: хто голосніше за всіх кричить "тримай злодія!"? Та сам же грабіжник, щоб відвернути від себе підозри. Так чинив Порошенко, при якому Україна втратила Крим, так поводиться Зеленський, при якому країна втрачає Донбас.

Погодьтеся, справжні патріоти, бачачи таку загрозу, відповіли б жителям Донбасу і Харкова, Одеси і Миколаєва запевненнями, що Україна - країна для всіх, що їх тут чекають. І на підтвердження цих слів перестали б проводити насильницьку українізацію, бандеризацію, дерадянізацію, перестали б переписувати історію і нав'язувати чужих героїв. Виплатили би пенсії людям похилого віку Донбасу. Пустили воду в Крим. Сіли за стіл переговорів з "ЛДНР". Прибрали б дебільні мовні закони, знесли інститут національного безпам'ятства. Відновили економічні взаємовигідні відносини з РФ - за прикладом тієї ж "омріяної Європи", яка відстоює виключно свої національні інтереси, тоді як ми захищаємо чужі.

"Зеленський зарозуміло заявляє, що Донбас без України розвиватися не буде. Але чи буде він розвиватися з Україною? Україна є єдиною країною пострадянського простору, яка за 30 років незалежності так і не вийшла на економічний рівень кінця 1980-х і початку 1990-х років. Сьогодні це найбідніша країна в Європі, але Зеленського це нітрохи не бентежить. Сьогодні Україна програє Росії в першу чергу економічно. І програш цей - пряма відповідальність Зеленського як президента України. Тому розмови Зеленського про розвиток країни не варті нічого. Злиденну країну просто розвалити і продати за борги кредиторам. І ніяка патріотична риторика не допоможе", - підкреслює Медведчук. Від себе додам, що Медведчук останні роки робив все можливе, щоб зняти Україну з західної фінансової голки. Домовлявся про знижки на газ, про виробництво вакцини на українських потужностях, про зняття санкцій РФ з деяких промислових підприємств. Чи не за це його і посадили - за вказівкою зовнішніх господарів країни? Адже лідер опозиції зазіхав і на їхній політичний вплив, і на фінансову годівницю, яку колонізатори влаштували з нашої країни.

Інша справа Петро Порошенко чи Віктор Ющенко, які так тішать західне око. Адже з цих кумів почався злам державної системи управління. З початку 2000-х нас напоумлюють, що країною можуть керувати "сцени Майдану", що бродячий активіст цілком може замінити міністра, а грузинські, литовські, американські варяги розумніші, здібніші і кращі за українців. Так, Згуладзе краще знає, яка поліція нам потрібна, а Амос Хохштайн спритніше впорається з НАК "Нафтогаз", ніж якийсь український фахівець. По суті, ми маємо справу з деградацією держуправління – це ми бачимо навіть по хаотичних метаннях чиновників уряду Шмигаля. Замість конкретних цифр нам забивають голову цифровою документацією або створенням нових кібервійськ. І між іншим, вся ця "каша в головах" у молодих управлінців – наслідок антиросійської ідеології, яка свідчить, що будувати, вчити, розвивати, торгувати взагалі не треба. Головна функція держчиновника - напнути вишиванку і боротися з Путіним на своєму робочому місці. Як тут не погодитися з Медведчуком, який стверджує, що такий підхід руйнує українську державу, опускає нас навіть не до рівня Середньовіччя, а до рівня племені, у якого одна мова, одна кухня, одні танці і одні ідоли. Племенем керувати легше: той, хто не відповідає його традиціям і законам вождя, виганяється, або взагалі "з'їдається". Розправа з лідерами опозиції, репресії проти політичних партій і неугодних телеканалів - найкраще підтвердження родоплемінних відносин на нашому хуторі.

"При цьому плем'я легко загнати в резервацію і відібрати у нього землі і взагалі майбутнє. Завжди менш цивілізований народ програє більш цивілізованому. Саме тому прокляття і руйнування залишків досить розвиненої радянської цивілізації ‒ обов'язковий пункт наших горе-реформаторів", - зазначає лідер ОПЗЖ. До речі, у членів племені крім вишиванок і дідухів більше нічого бути не повинно. У тому числі і прав. Зате авторитет вождя незаперечний. Як це змінити? Спочатку повернутися в правове поле, повернути українцям закони, які "скасував" майдан. А погодьтеся, що з безправними людьми можна робити що завгодно: і субсидії відбирати, і тарифи підвищувати, і рідну мову забороняти. Як це змінити? Напевно, для початку провести "аудит" країни, подивившись, що ще збереглося. І не тільки в плані промисловості або інфраструктури. Потім відмовитися від ідеї побудувати тут Францію або Швейцарію, як радив той же Кравчук або обіцяв Саакашвілі. Будувати треба Україну, але таку, щоб в ній було комфортно всім, а не тільки титульній нації. Не вийшло соборної?

А давайте почитаємо кумирів націоналістів - того ж лідера "Руху" В'ячеслава Чорновола або голову Української Центральної Ради - Грушевського. Вони говорили про майбутню Україну як про федеративну державу, і ніхто їх поки в "сепаратизмі" не звинувачував, як і в трансляції "проросійських наративів". Більш того, досвід тієї ж Німеччини або Швейцарії, на які так люблять кивати "цеєвропейці", показує, що нічого страшного в союзі різних земель немає і ніхто не розвалився за стільки років. Звичайно, можна кричати про те, що федералізація України призведе до відокремлення українських земель. Але така політика, яку проводить сьогодні Зе-команда, ще швидше призведе до розвалу України. А от якщо змінити конституційний устрій країни, відмовившись від моноетнічного хутора на користь об'єднаних земель, то це "дасть по руках" одноосібному правителю, міні-наполеону, на якого перетворився нинішній президент. "Мій аргумент такий - федеральною державою складніше управляти, а тому федеральна держава не потерпить жадібних і непрофесійних правителів на чолі. Ми повинні закликати у владу не популістів, а серйозних фахівців з державного будівництва і справжніх патріотів своєї країни", - заявляє автор статті "Якою бути Україні?". Поки що тільки він здатний дати чітку відповідь, яким шляхом слід іти Україні, щоб не стати "тупиковою гілкою еволюції".

По-перше, право, законність, захист громадян, захист їхніх прав і свобод. По-друге, економічний прагматизм, вміння отримувати вигоду на світових ринках, і російський ринок ми втрачати не повинні. По-третє, соціальна справедливість. Без роботи соціальних програм нам ні країну з убогості не витягнути, ні врятувати від епідемій, ні відновити після бойових дій. Чітко і ясно. Ви чули щось схоже від Зеленського? Від Порошенка? Від Ющенка? Там тільки славослів'я, популізм і пишаторство, що затуманюють мізки людям два десятиліття. А сон розуму, як відомо, народжує чудовиськ.

Ірина Гаврилова

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.