Геополітика та астрофізика: Хто стане господарем планети через двісті років?

Аурагх Рамдан
Аурагх Рамдан

Експерт з Близького Сходу

Великий трикутник "Китай-Росія-США" грає ключову роль в міжнародній політиці Ілюстративне фото

США, Росія та Китай зійшлися в боротьбі за світове лідерство. Хто стане володарем планети в довгостроковій перспективі?

Про це пише Аурагх Рамдан на своїй сторінці в Facebook.

Упродовж останніх п'ятсот років Росія вела переважно екзистенційні війни проти своїх геополітичних опонентів із середньою періодичністю раз на сто років, починаючи з часів Івана Грозного. Проблема Росії полягає в її географічному розташуванні на земній кулі, де вона межує з величезною кількістю потенційно ворожих утворень.

Попри цю логіку, ми не станемо заперечувати той очевидний факт, що Кремль створив навколо своїх кордонів на південно-західному напрямку каскад як "заморожених", так і "гарячих" конфліктів. Або Москві нав'язали цей вибір?
Про всяк випадок я скажу прямо, що я виступаю за територіальну цілісність України та проти будь-якої агресії, звідки б вона не виходила, - це аксіома.

Тому варто тільки Росії скласти зброю, як вона відразу починає відчувати на собі всі принади світової конкурентної боротьби за ресурси та ринки.
Водночас США межують тільки з двома "природними" державами-сусідами і китами в океані - американцям пощастило з географією. Винятком можна вважати тільки Аляску, яку придбали та на якій нещодавно провели превентивні військові навчання – серйозний сигнал для Шойгу.

Росія в цьому аспекті є більш вразливою через велику протяжність її сухопутних кордонів та обмеженість виходу до теплих морів. При цьому Чорноморсько-Азовська акваторія є закритою, ії не можна використовувати для геостратегічних наступальних маневрів. Колись, ще до відомих подій в Україні, мені розповів про це експерт з військової стратегії Євген Добряк.

США від самого моменту здобуття незалежності в 1776 році і дотепер перебувають у стані війни, яку вони ведуть на чужих територіях, захищаючи свої національні інтереси, за винятком періоду, зумовленого доктриною Монро. Різні джерела вказують на те, що США в період з 1776 по 2017 роки брали участь у більш ніж 180 війнах, точніше - в 188 війнах, як у великих регіональних, так і малих (локальних конфліктах). І американці їх вели за межами кордонів країни. У цьому плані Вашингтон почувається більш комфортно, ніж Росія та Китай.

Новини за темою: США й Китай на межі холодної війни: Як Пекін видирається на п'єдестал світового лідерства

Згідно з нашими арабськими підручниками, Радянський Союз втягнули у Другу світову війну, сам же Сталін не хотів брати участь у цій війні, він не був готовий до неї. Але коли я ознайомився з роботою Віктора Суворова "Криголам", чесно кажучи, щодо мого розуміння "цієї проблематики" закралися певні думки – дуже важко знайти хороші роботи з цієї теми.

Як би не було, з боку Червоної Армії в той час війна мала характер операції з визволення аж до кордону з Польщею, а потім вже інша фаза, продиктована світовою політикою.

Лео Сцилард та Енріко Фермі, два талановиті вчені, "обнулили" перемогу СРСР у цій війні, заклавши фундамент для отримання плутонію для майбутньої американської атомної бомби. І знову перед Сталіним постало питання про екзистенційну доктрину - за всяку ціну роздобути атомні секрети для паритету з Америкою.

Нічого не змінилося відтоді, крім плутонію, якого нині достатньо в Росії, американці випередили росіян, але тепер на інших платформах - інформаційній та фінансовій.

Росія може встановити паритет тільки в одному випадку – укласти Союз з Китаєм і стати його військово-стратегічним партнером на певний час, поки Пекін не обзаведеться власною військово-стратегічною "дубиною". Там 1,5 мільярда працьовитих китайців із серйозними амбіціями, які добре пам'ятають "опіумні війни".

Новини за темою: Російсько-китайські відносини: Дешевий газ, інвестпроекти та скандальна делегація у Криму

Якщо "азіатські тигри" об'єднаються з Китаєм, та до них приєднається ще й мусульманський світ, то через двісті років світ вивчатиме хвалений "євроатлантизм" так, як сьогодні астрофізики вивчають Всесвіт через реліктове випромінювання.

Щоб відповісти на поставлене запитання в заголовку, варто проаналізувати результати шкільних олімпіад з математики та фізики і дізнатися, в чиїх школах навчаються майбутні Сахарови та Еддінгтони.

Аурагх Рамдан

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.