Адвокат: Прокурори не вручали Медведчуку підозру, а значить, у нього немає статусу підозрюваного

Лариса Чередниченко
Лариса Чередниченко

Адвокат

Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат України Віктор Медведчук 112ua.tv

Фрагмент виступу адвоката Лариси Чередніченко на судовому засіданні з обрання міри запобіжного заходу народному депутату Віктору Медведчуку

За положеннями частини 3 статті 132 КПКУ, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є запобіжний захід, не допускається, якщо слідчий або прокурор не доведуть, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно, за статтею 177 КПКУ, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, обґрунтованість, підозра у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто правопорушення такого рівня, відповідальність за яке встановлено відповідними нормами Кримінального кодексу. Водночас наявність підозри ще не гарантує її обґрунтованості, а обґрунтованість письмового повідомлення про підозру ще не свідчить про наявність в особи процесуального статусу підозрюваного.

Тобто наявність підозри, як цього вимагає КПК. Сторона захисту стверджує, що сторона обвинувачення не дотрималася процедури здійснення повідомлення про підозру. Наслідком цього стало те, що наш шановний клієнт не має процесуального статусу підозрюваного, а відтак, до нього не може бути застосовано будь-який запобіжний захід. 8 жовтня цього року генпрокурор України в кримінальному провадженні з останніми цифрами 212 склав і підписав народному депутату Медведчуку Віктору Володимировичу повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111 – "Державна зрада", КПКУ, а також частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 258, з позначкою 3. Це – інше сприяння діяльності терористичних організацій, КПКУ.

Я прошу суд ретельним чином дослідити обставини, за яких сторона обвинувачення реалізувала свої процесуальні повноваження щодо повідомлення особі про названу підозру. Адже це найважливіший чинник для усвідомлення того факту, що у Віктора Володимировича немає статусу підозрюваного.

Як вже сказав Віктор Володимирович і як це достеменно відомо і прокурорам, і стороні захисту, і слідчим суддям Печерського районного суду м. Києва, які брали участь у розгляді відповідних питань кримінального провадження, нинішнє кримінальне провадження є другим стосовно нашого клієнта. Розслідування першого провадження завершено, і 20 серпня прокурори повідомили про завершення, і з 1 вересня ми отримали фактичний доступ до матеріалів кримінального провадження. Відповідно до статті 42 КПКУ, ознайомлення підозрюваного з матеріалами досудового розслідування в порядку статті 290 КПК є правом, а не обов’язком особи. Тим паче якщо в особи є адвокати, які професійно надають йому правову допомогу.

7 жовтня цього року слідчий ДБР Кулакевич, який є слідчим міжвідомчої групи у першому кримінальному провадженні, останні цифри 72, раптом, ні з того ні з сього, вперше майже за 40 днів, вирішив викликати Віктора Володимировича для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Чого раніше не було, і жодних претензій до сторони захисту не було, адже ми щодня ходили і знайомилися з матеріалами справи. До того ж виклик був сьогодні на сьогодні - о 9:30 наш клієнт отримав повістку: приходьте цього ж дня. Ми прийшли: Віктор Володимирович і його захист, але слідчі, які проводили ознайомлення, чогось напружено чекали, посилено спілкувалися телефоном, а потім раптом сказали: ми готові складати протокол, закінчуйте ознайомлення і йдіть. Ознайомлення було закінчено, але перед цим Віктору Володимировичу цього ж дня було вручено наступну повістку, на 8: приходьте знайомитися ще раз. Ми знову всі прибули та впродовж 2 годин знайомилися з матеріалами кримінального провадження. Раптом, у розпал ознайомлення, у приміщенні ДБР з’являється прокурор Офісу генпрокурора, який каже, що в нього є доручення генпрокурора на виконання процесуальної дії в іншому кримінальному провадженні. Ми сказали, що виконуємо вже процесуальну дію в іншому провадженні - нас викликали з певною метою, і ми цієї мети досягаємо. Прокурор пояснив, що він хоче вручити повідомлення про підозру в новому кримінальному провадженні, але, дослухавшись доводів сторони захисту, оформив виклик повісткою на 11 жовтня з метою вручення Віктору Володимировичу повідомлення про підозру у цьому вже кримінальному провадженні, останні цифри 212. Оформлення виклику було завершено десь близько 14:40.

А як вказують матеріали, що долучені до клопотання, щодо застосування запобіжного заходу, вже о 15:40 прокурор, який однією рукою підписав виклик для того, щоб здійснити повідомлення про підозру особі, місцеперебування якої знайоме, добре відоме, адже особа перебуває під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з поштового відділення 01032, яке обслуговує район розташування ДБР, надіслав повідомлення поштою про підозру на три адреси: перша адреса – це адреса реєстрації Віктора Володимировича, яку він назвав. Це будинок, який розташований тимчасово в непридатному для проживання стані, бо там триває ремонт, про що стороні обвинувачення достеменно було відомо, бо там був обшук. Друга адреса – це адреса фактичного проживання Віктора Володимировича, і третя адреса, що дуже здивувало захисників, бо продемонструвало відвертий правовий нігілізм прокурора, – це ВР. До того ж у супровідному листі прокурор доручив комусь із працівників ВР вручити повідомлення про підозру. Ну як це узгоджується з КПК, який вказує, що повідомлення про підозру народному депутату України здійснюється або особисто генпрокурором України, або за його дорученням іншим прокурором. Як відомо, за законом України про прокуратуру статус прокурора має визначене коло осіб. І до цього кола осіб працівники апарату ВР або народні депутати не мають жодного стосунку. Я не знаю, як прокурор вважав, що його доручення буде виконано. Близько 20-ї години того ж вечора, вже після того, як генпрокурор і голова СБУ завершили свою переможну реляцію на всю Україну, Віктор Володимирович таки отримав повідомлення про підозру.

Проте не можна вважати, що повідомлення було вручено Віктору Володимировичу – Віктору Володимировичу було вручено поштове відправлення, яке містило конкретний певний документ, але КПКУ і судова практика чітко говорять, що процедура повідомлення особі про підозру має не один рівень, і навіть не два. Крім того, щоб особі було вручено фізичне повідомлення про підозру, має бути дотримано і подальшу процедуру. Роз’яснено процесуальні права, повідомлено про те, докладно, у чому саме він підозрюється і в чому полягає ця підозра. Цього зроблено не було. Наявність підозри - це не лише наявність письмового документа з назвою "Повідомлення про підозру". Про це свідчать частина 1 статті 276 КПК і стаття 278. Ці статті кажуть, що повідомлення про підозру має бути вручено персонально, і лише за неможливості такого вручення можливо використати інші способи. Прокурор, надсилаючи підозру поштою, жодним чином не обґрунтував, чому неможливо це було здійснити персонально.

Тому, на наш погляд, прокурор зловжив своїми повноваженнями для того, щоб його керівник, генеральний прокурор, зробила якусь заяву, яка не може бути розцінена процесуально. Вона переходить у політичну площину.

Лариса Чередниченко

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.