"Зелений" механізм та "вуглецеві" податки від ЄС: Що передбачає кліматичне мито за експорт металу, добрив та електроенергії

Топ-новина
Топ-новина
ЄС працює над врегулюванням "кліматичного" питання Фото з відкритих джерел

Поки документ є ще "сирим", але вже викликає низку питань

У планах Європейської комісії – найближчим часом погодити і ухвалити Механізм вуглецевого коригування імпорту. Це документ, що передбачає сплату так званого "кліматичного мита" країнами, котрі поставляють на територію Європейського Союзу цемент, електроенергію, добрива, сталь та алюміній. Це вважається неекологічною продукцією, тому, щоб зменшити шкідливий вплив на навколишнє середовище, європейським країнам потрібно витрачати більше коштів на її транспортування, використання і подальшу утилізацію.

Таке нововведення певним чином стосується й України – у нас уже почали думати, як ладнати з новим законодавчим актом Європейського Союзу.

Далі розповідаємо, що передбачає документ Єврокомісії щодо врегулювання механізму вуглецевого коригування імпорту, що таке "кліматичне" мито і як це позначиться на українському експорті до Європи. 

Що передбачає Механізм вуглецевого коригування імпорту

Зараз, як ніколи, близьким видається прийняття Європейською комісією Механізму вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism — СВАМ). Отже, і політики європейських країн, і великі бізнесмени у всьому світі очікують подробиць та алгоритму дії такого механізму. 

СВАМ – це складова Європейського "зеленого" курсу, який має стимулювати торгівельних партнерів Євросоюзу підвищувати свої кліматичні амбіції до рівня ЄС. Його мета – скоротити викиди парникових газів. Фактично це означає зменшення споживання вугілля, нафти і газу, модернізацію виробництва, реновацію будівель, розширення використання відновлюваних джерел енергії, декарбонізацію транспорту.

Документ впроваджує правила, відповідно до яких країни та окремі транснаціональні виробники, які експортують цемент, електроенергію, сталь, алюміній, скло, мінеральні добрива, товари хімпромисловості на територію Євросоюзу, будуть змушені платити кліматичне мито.

Передусім варто відзначити, що Єврокомісія представить документ 14 липня, і наразі немає офіційно оприлюдненого документа, маємо лише інформацію на рівні політичних чуток та випадково злитої в інтернет "чернетки". Відповідно до норм і правил цієї "чернетки", спершу СВАМ буде помірним, а не жорстким. 

Спершу діятимуть і СВАМ, і безкоштовні дозволи у Системі торгівлі викидами Європейського Союзу (СТВ ЄС). СТВ працює за принципом обмеження викидів парникових газів і торгівлі дозволами на викиди парникових газів. Доходи, отримані від продажу таких дозволів, забезпечують державам ЄС ресурси для програм, спрямованих на зниження вмісту вуглецю. Найімовірніше, ситуація з одночасною дією СВАМ і СТВ ЄС зажене у глухий кут торговельних партнерів ЄС.

Пізніше, на наступних етапах, ЄС, ймовірно, розширить дію СВАМ на інші сектори і товари з більшою доданою вартістю. Але обіцяють, що все відбуватиметься повільно, аби надати торговим партнерам час для адаптації. 

Новини за темою: В ЮНЕСКО стверджують, що Великий Бар’єрний риф у небезпеці через зміну клімату

Кого стосуватиметься новий механізм? СВАМ буде спрямований на компанії, а не на країни. Тож, підприємства, що інвестували в захист довкілля та енергоефективність, отримують конкурентні переваги перед тими, хто так цього і не зробив.

Єврокомісія має намір встановити рівень вуглецеємності для кожної категорії товарів. Хочуть враховувати і прямі викиди – ті, які стаються безпосередньо на виробництві, і непрямі – від спожитої електричної і теплової енергії. Приміром, це стосуватиметься викидів під час промислових процесів, під час виробництва чавуну, сталі тощо.

Усе це викликає критику європейських екоактивістів – мовляв, механізм не мотивує на екомодернізацію "брудних" підприємств, орієнтованих лише на внутрішній ринок, тому не надто впливатиме на боротьбу зі зміною клімату. 

Кошти від "екологічного" податку підуть на боротьбу з кліматичними змінами Фото з відкритих джерел

Як вираховуватимуть обсяги викидів? Методи розрахунку значень вуглецеємності для електричної енергії пропонується зробити такими – встановити значення, що відповідатиме середній кількості викидів від електрики з викопних джерел палива у ЄС. Однак, країни-імпортери матимуть право довести, що викиди в їхньому енергоміксі є нижчими. 

Щодо інших груп товарів пропонується розрахувати значення вуглецеємності на основі найгірших 10% установок у Євросоюзі. А значення для непрямих викидів (приміром, електрометалургія) дорівнюватиме середній вуглецеємності енергоміксу країни.

Єврокомісія має намір зробити так, щоб СВАМ відображав європейську Систему торгівлі викидами. Отже, експортери купуватимуть сертифікати (дозволи) на тонну викидів і кількість дозволів буде необмеженою. Ціна вираховуватиметься як середня ціна у СТВ ЄС за останній тиждень. 

Спершу може бути перехідний період, за якого діятиме спрощена система. Це зроблять, щоб пом’якшити ризики суттєвого впливу на торговельних партнерів. До речі, проти впровадження СВАМ виступають США, Туреччина та окремі транснаціональні "паливні" та "металургійні" корпорації. 

Новини за темою: Надвисокі температури та катаклізми: Вчені розповіли, як зміна клімату вплинула на Україну

Що чекає на Україну після прийняття СВАМ?

Єврокомісія має офіційно оприлюднити законопроект щодо CBAM у липні та передати його на розгляд держав-членів та Європарламенту. Далі розпочнеться процедура розгляду, внесення правок і схвалення ними законопроекту. Очікується, що голосування відбудеться у 2022 році, а повне функціонування СВАМ може розпочатися у 2023. 

В Україні давно стежать за розвитком подій навколо прийняття СВАМ. Уряд створив робочу групу на чолі з віце-прем’єром Ольгою Стефанішиною і проводить переговори з Єврокомісією щодо впливу механізму на українську економіку. 

За великим рахунком, Україна вчасно заявила про ініціативу налагодити діалог з ЄС щодо впливу Європейського "зеленого" курсу та CBAM на український експорт. У травні українська делегація відвідала з візитом Брюссель, де обговорила запропонований механізм з комісією, у тому числі з Генеральним директоратом з оподаткування та митного союзу (DG TAXUD), який відповідає за підготовку документа, з метою врахування наших позицій. 

Для України "кліматичний" податок може бути відчутно важким Фото з відкритих джерел

Болісне для України питання у площині СВАМ – це методологія визначення еквівалентності політик інших держав європейським, ураховуючи особливості цих країн. Інакше кажучи, Єврокомісія має детально прорахувати, який вплив матиме кожен сплачений як податок євро на економіку різних країн. Приміром, 1 євро, витрачений на декарбонізацію у країні ЄС та в Україні, мають різний вплив на економіку.   

Україні варто розуміти, що без реформ нам не уникнути СВАМ, а для вітчизняної економіки кращим буде варіант, коли кошти від сплати "екологічних" податків залишаються всередині країни. Наразі відкритими залишається низка питань, як-от: 

  • Що у законодавчій площині має зробити Україна, щоб полегшити для ЄС процес врахування балансу викидів України як імпортера? Йдеться про моніторинг, звітність і верифікацію викидів парникових газів і введення національної системи торгівлі квотами.
  • Чи є можливості надання додаткової реальної фінансової підтримки Україні для технологічного переоснащення українських виробників, щоб вони мали рівні умови з європейськими конкурентами?

Новини за темою: Євросоюз і США створять робочу групу для боротьби з кліматичними змінами

Поки що текст СВАМ не оприлюднений, українському уряду залишається чекати, поки Єврокомісія чітко проінформує про опції Механізму, та адаптувати його до економічних реалій України. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.