Новини » Світ Читать эту новость на русском

У Вірменії розпущено парламент, призначено вибори: Історія і подробиці політичної кризи

Топ-новина
Топ-новина
У Вірменії готуються до виборів фото з відкритих джерел

Вірмени оберуть новий парламент, та чи допоможе це країні у поверненні на "докризовий" рівень?

У Вірменії розпустили парламент і призначили дату позачергових виборів – нині це необхідно країні для виходу з глибокої політичної кризи, що триває з 2020 року.

10 травня Національні збори вдруге за два тижні не обрали Нікола Пашиняна на посаду прем'єр-міністра. Якщо прем'єра не обирають двічі поспіль протягом двох тижнів після відставки попереднього очільника уряду, парламент має бути розпущений автоматично. Про це раніше домовилися парламентська більшість та дві опозиційні фракції.

Тож у понеділок, 10 травня, президент Вірменії Армен Саркісян підписав указ про розпуск Національних зборів і призначення дострокових виборів.

Але чи допоможуть Вірменії подолати кризу радикальна зміна парламенту та новий прем’єр? Про це розповідаємо далі у матеріалі, а також пригадуємо, які невідворотні події сталися у країні минулого року. 

Позачергові вибори у парламент: що відомо

Позачергові парламентські вибори у Вірменії відбудуться у червні. Відомо, що повноваження чинних нині депутатів збережуться до обрання нового парламенту. Те саме стосується і повноважень прем’єр-міністра – обов’язки голови уряду до призначення наступника виконуватиме Нікол Пашинян, котрий уже два тижні перебуває у відставці.

Офіційно дату голосування на позачергових парламентських виборах призначить президент Вірменії Армен Саркісян. Поки передбачається, що вибори проведуть 20 червня. 

Президент Вірменії Армен Саркісян фото з відкритих джерел

Провладна партія Вірменії "Громадський договір" заявила, що самостійно братиме участь у майбутніх дострокових виборах, а кандидатом на посаду прем'єра буде Нікол Пашинян.

Нікол Пашинян Фото з відкритих джерел

Відомо, що колишній президент Вірменії Роберт Кочарян очолить передвиборний блок "Вірменія" з партіями "Вірменія, що відроджується" і "Дашнакцутюн". Партія "Вірменія, що відроджується" заснована зовсім нещодавно – у 2021 році – колишнім губернатором Сюнікської області Вірменії Ваге Акопяном. До цієї політичної сили увійшли усі мери і керівники громад Сюнікської області, що межує з Азербайджаном і Іраном.

Також у парламентських виборах у єдиному блоці візьмуть участь партія екс-директора Служби національної безпеки Артура Ванецяна "Вітчизна" та Республіканська партія колишнього президента Сержа Саргсяна. Сам Саргсян не планує брати участь у прийдешніх виборах.

Новини за темою: Прем'єр Вірменії оголосив про відставку

Політична криза у Вірменії

Криза, з якою зіштовхнулася Вірменія, стала наслідком збройного конфлікту з Азербайджаном, що розпочався у вересні минулого року.

27 вересня Вірменія та Азербайджан почали бої у межах регіону Нагорний Карабах. Далися взнаки багаторічні "суперечки" за цю територію – майже 25 років дві країни не можуть вирішили, чия це земля. Сторони звинувачували одна одну у провокації конфлікту і сотнях жертв та ввели військовий стан. 

Зрештою у листопаді Вірменія, Азербайджан та Росія підписали угоду про мир у Нагірному Карабасі, що означала фактичну капітуляцію Вірменії. Домовленість мала три основоположні моменти: припинення воєнних дій на території Нагірного Карабаху, введення у регіон російських миротворців, передача Вірменією Азербайджану частини територій. 

Після інформації про мирну угоду, яка більше схожа на капітуляцію, вірменські мітингарі захопили парламент та уряд Вірменії ASSOCIATED PRESS/EAST NEWS

Одразу після підписання договору у Єревані розпочалися протести проти капітуляції – люди не вважали себе переможеними і були незадоволені тим, що країна змушена піти на територіальні поступки Росії та Азербайджану. Протестувальники захопили будівлю уряду та парламенту, побили спікера Арарата Мірзояна та добилися відставки голови Міністерства закордонних справ Зограба Мнацаканяна.

Акція протесту проти угоди про припинення бойових дій в Нагірно-Карабаському регіоні, Єреван, 11 листопада 2020 рік AP

Уже у лютому цього року Вірменія занурилася у політичну кризу. Військові Генерального штабу виступили з вимогою відставки прем’єра Нікола Пашиняна. Колишня влада не змогла заспокоїти опозицію і звичайних громадян. Опозиції не вдалося досягнути перегляду мирного договору "Вірменія – Азербайджан", але вдалося "дотиснути" уряд до відставки. Щоправда, кризи це не вирішило, а лише загострило ситуацію, розхитало позицію влади, збільшило розчарування громадян та спровокувало економічний спад.

Стало зрозуміло, що військовий конфлікт з Азербайджаном, "згубний" мирний договір та протести у столиці руйнують країну. Було вирішено провести невелику політичну "реформу" – перевибори парламенту.  

Новини за темою: "Напад на Вірменію означає напад на Росію": Пашинян просить розширити військовий союз з РФ

Відставка прем’єра Пашиняна

Ще у листопаді 2020 року президент Вірменії Армен Саркісян закликав до проведення позачергових парламентських виборів і відставки уряду прем’єра Нікола Пашиняна. Ані представники діаспори, ані чиновники, ані опозиція не заперечували необхідності відставки уряду і дострокових парламентських виборів.

Угоду про припинення боїв у Нагірному Карабасі підписував Пашинян, тому і нелюбов прокинулася саме до нього. Представники 17-ти політичних сил проводили акції протестів з вимогою відставки Пашиняна, а опозиціонери об'єдналися у Комітет національного порятунку і виступали за відставку прем’єра.

Сам Нікол Пашинян ще восени 2020 року заявив, що не планує іти у відставку і залишатиметься на посаді до останнього. Але у березні 2021 року було досягнуто політичної домовленості, відповідно до якої Нікол Пашинян таки іде у відставку. Зрештою, 25 квітня він подав у відставку.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.