Топ-5 людей і подій Європи, які визначать майбутнє континенту найближчим часом

London Post
London Post

Інформаційне агентство Великої Британії

london-post

У найближчому майбутньому європейський континент очікують великі зміни. Ми зібрали топ-5 людей і подій, які змінять обличчя Європи, йдеться в статті авторитетного британського видання London Post.

Тут і нова хвиля епідемії коронавірусу - перша після масової вакцинації. Відхід Ангели Меркель з посади канцлера, що призведе до нових тенденцій в управлінні найбільшої економіки ЄС вперше за 16 років. Глобальна зміна відносин Західної Європи зі Східною Європою з ідеологічних мрій - на економічний прагматизм, очевидним результатом чого стануть грандіозні зміни в Україні, де ще більше впливу отримають ідеї опозиційного політика Віктора Медведчука про необхідність відновити економічні відносини з Росією.

Також Європу очікує нова масштабна міграційна криза, яка поставить під удар гуманістичні цінності ЄС і необхідність зміцнювати кордони спільноти.

Про ключові події найближчого часу читайте далі.

Нова хвиля коронавірусу

Фото з відкритих джерел

На жаль, вона невблаганно наближається, вже встигнувши торкнутися низки країн і загрозливо натякнути про прийдешню важку осінь. 

Ця хвиля буде визначальною, тому що, по суті, стане першою хвилею COVID-19, яка атакує країни після старту глобальної вакцинації. 

І те, як країни Європи впораються з погіршенням епідеміологічної ситуації, наочно покаже перспективу як глобальної боротьби з коронавірусом, так і повсякденного життя в умовах "сусідства" з COVID-19 і його новими штамами. 

До речі, про штами. На тлі появи нових штамів коронавірусу (зокрема, штаму "Дельта") варто очікувати продовження і навіть посилення "гонки вакцин", яким належить пройти "польове випробування" їх можливостей проти нових варіацій COVID-19.

Власне, тому успіх або невдача у стримуванні COVID-19 цієї осені також матиме безпосередній вплив на ситуацію з "антиваксами" і противниками карантинних обмежень, які періодично проводять масштабні акції протесту в багатьох країнах Європи. 

Як відомо, вони протестують проти карантинних обмежень, багато протестів також присвячені відмові від "примусової" вакцинації. Деякі з протестів вже доходили до зіткнень з правоохоронцями, тому недооцінювати масовість і настрій протестувальників у даному випадку небажано. 

Успіх вакцинації явно повинен буде остудити їхній запал, хоча б на деякий час. І протилежний результат подарує їм дуже серйозні бонуси в подальших протестах. Як мінімум, у вигляді нових прихильників. 

Відхід Меркель

Фото з відкритих джерел

Ангела Меркель, яка займала посаду канцлера Німеччини протягом 16 років, більше не претендуватиме на цю посаду. Вона відмовилася від посади голови керівної партії - Християнсько-демократичного союзу (ХДС) ще в жовтні 2018 року. Таким чином, країна вже цієї осені, за результатами виборів до Бундестагу, отримає нового канцлера. 

Парламентські вибори в Німеччині відбудуться 26 вересня. Претендентів на пост канцлера троє: представник ХДС Армін Лашет, представниця "зелених" Анналена Бербок, а також представник "Соціал-демократичної партії Німеччини" Олаф Шольц. 

На даний момент, згідно з опитуваннями, лідирує блок ХДС/ХСС, за ними влаштували погоню соціал-демократи, відстаючи приблизно на 5 пунктів, і "зелені", які відстають приблизно на 7-8 пунктів. 

Додаткова інтрига після відходу Меркель і в контексті майбутніх виборів - це майбутній результат крайньої правої партії "Альтернатива для Німеччини". На минулих виборах в Бундестаг ультраправі вперше увійшли до парламенту, відразу ж показавши третій результат по країні, що в підсумку принесло їм 94 мандати. 

Якщо їм вдасться поліпшити свій результат - це, цілком ймовірно, відіб'ється на подальшій політиці Німеччини, враховуючи те, з якими труднощами вдалося сформувати керівну коаліцію в Бундестазі минулого разу (тоді, нагадаємо, варіант із входженням у владу "альтернативи", враховуючи їхні радикальні погляди, не розглядався).

Від того, хто займе пост канцлера, враховуючи рівень впливу Німеччини, буде прямо залежати подальший розвиток глобальної політики в Європі. Враховуючи, що позиції претендентів на пост канцлера з багатьох питань різняться, це вносить додаткову інтригу як в майбутнє протистояння на виборах, так і в майбутнє політичних розкладів на континенті. 

Економічний і політичний прагматизм

Фото з відкритих джерел

Ми вважаємо, що це вже можна назвати глобальною подією. Ідеї прагматизму захоплюють все більше і більше країн, опановуючи уми їхньої влади. 

Суть: відмова від емоційних рішень і заяв та підхід до вирішення важливих проблем з прагматичної точки зору, в першу чергу, виходячи з конкретних інтересів своєї країни. 

За прикладами далеко ходити не треба. Один з найбільш показових - це рішення щодо газопроводу "Північний потік-2". 

"Північний потік-2" - це трубопровід довжиною в 1230 км, по якому транспортуватимуть газ з Росії до Німеччини. Його будують з 2018 року у водах Балтійського моря, вартість проекту — понад 11,5 млрд доларів.

Будують з перервами, оскільки зустрічають опір з боку низки країн, які протестують проти посилення енергетичного впливу Росії. 

Незважаючи на боротьбу проти будівництва даного газопроводу, незважаючи на різні санкції і вимоги, звинувачення в будівництві "газової зброї шантажу", він практично добудований. 

В першу чергу, тому що це виявилося банально вигідним для Німеччини. І в підсумку, з даним фактом змирилися і США, де, до речі, теж останнім часом переважає прагматизм (досить згадати виведення їхніх військ з Афганістану, просто тому що президент Байден більше не бачив сенсу їх там тримати). 

Не змирилася тільки Україна (найбільше втрачає через запуск ПП-2), яка продовжувала вимагати зупинити будівництво. Але в підсумку її просто поставили перед фактом. 

Повернення в Україні до активного політичного життя Віктора Медведчука

Голова політради партії "Опозиційна платформа – За життя", народний депутат Віктор Медведчук Фото:"Опозиційна платформа - За життя"

Восени Україну чекають сильні потрясіння. Через прийдешню економічну і соціальну кризу країні доведеться вибирати між двома варіантами: необхідністю домовлятися з Росією, що вимагає здоровий глузд, і повністю здати всі залишки незалежності міжнародним корпораціям, що відстоює чинна влада. Очікується хвиля масових протестів через непідйомні комунальні тарифи. Крім того, населення вимагатиме зупинити нарешті війну на Донбасі.

Єдиний політик, який здатний запропонувати інший - мирний шлях розвитку країни - це опозиційний лідер Віктор Медведчук, який сьогодні піддається політичним репресіям з боку української влади.

Медведчук, на якого накладено американські санкції, послідовно проводить політику зближення України з Росією, якою керує його близький друг Володимир Путін.

Партія Медведчука – "Опозиційна платформа - За життя" - займає друге місце за всіма соціологічними опитуваннями, а в разі дострокових парламентських виборів цілком може обійти партію президента Зеленського, що втратила довіру.

Таким чином, очолити Україну або на прем'єрській, або на президентській посаді може Медведчук. Це призведе до набуття стабільності в регіоні, тому що тільки він може домовитися з Росією про досягнення миру на сході України, буде будувати відносини з Європою на паритетних підставах, а не поводитися як шантажист або жебрак.

Це дозволить перебудувати відносини в Східній Європі з чистого аркуша.

Посилення міграції

Фото з відкритих джерел

Цій проблемі вже, насправді, багато років. Але останнім часом вона тільки посилюється. Європу буквально захльостує хвилями мігрантів з проблемних країн, які переживають війни, голод, економічні та інші проблеми. 

Новий поштовх трапився зовсім недавно, після захоплення Афганістану бойовиками радикального ісламістського угруповання "Талібан", які дочекалися своєї "зоряної години" після відходу військ США з країни. 

Весь світ облетіли кадри того, як жителі Афганістану, ризикуючи життям, намагаються покинути територію країни. І Штати, як і багато країн Європи, зіткнулися з необхідністю прийняти і десь розмістити ще тисячі біженців. 

На це, до речі, згодні не всі країни. Наприклад, канцлер Австрії Себастьян Курц вже встиг заявити, що більше не хоче приймати біженців з цієї країни (на даний момент на території Австрії перебувають понад 40 тисяч афганців). 

Але закрити очі на дану проблему країнам Європи навряд чи вийде. Тим більше, що проблема біженців актуальна не тільки в контексті Афганістану. 

Вже давно відомо про проблеми з біженцями на кордоні Литви та Білорусі, потоки мігрантів не слабшають, а в якісь моменти навіть посилюються і в інших країнах Європи. 

Загалом, проблема дуже, навіть занадто актуальна. І найближчим часом покаже, як Європа зможе з нею впоратися. І чи впорається взагалі.

За матеріалами: Vesti.ua

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.