Новини » Події Читать эту новость на русском

Розслідування Bellingcat. Як готувалася і чому провалилася операція "Вагнергейт"

Топ-новина
Топ-новина
Bellingcat опублікувала звіт про операцію українських спецслужб з арешту понад 30 бійців ПВК "Вагнер" фото з відкритих джерел

Під час розслідування Bellingcat провів десятки інтерв'ю з представниками ГУР, найманцями та іншими причетними до операції особами

Дослідницька група Bellingcat опублікувала звіт про спецоперацію українських спецслужб, які намагалися заарештувати понад 30 бійців приватної військової компанії "Вагнер". Частина з цих бійців причетні до скоєння важких злочинів на сході України. Але в останній момент операція з арешту була зірвана, а найманців повернули в Росію. Детальніше про це розповідаємо далі. 

Підроблена ЧВК

Підготовка до спецоперації почалася ще в 2018 році. Головне управління розвідки (далі - ГУР) Міністерства оборони України помітило, що багато бойовиків ПВК Вагнера повертаються у рідні села в Росії, де сидять без роботи і впадають в депресію. Для ГУР це стало вікном можливостей.

Українська розвідка почала вивчати вагнерівців ще в 2014 році. За цей час спецслужби багато дізналися про методи вербування, про ротацію бойовиків між групою Вагнера та іншими ПВК, про їх взаємодію з ФСБ і ГРУ та інші деталі.

Станом на вересень 2019 року ГУР володіла персональними даними більше тисячі найманців. Більшість з них брали участь у бойових діях на Донбасі. Але розвідників більше цікавили кілька десятків конкретних осіб, які засвітилися у військових злочинах на території України. 

Для вербування цих найманців була створена група зі співробітників спецслужб, а сам проект отримав кодову назву "Авеню". Щоб залучити найманців, ГУР потрібна була якась ПВК, правдоподібне міжнародне завдання і переконливий куратор проекту. 

Для цього команда використовувала реальну ПВК "МАР". Вона була створена в Санкт-Петербурзі в 2012 році, але на той момент припинила діяльність. Для перехоплення вхідних запитів про набір персоналу українські розвідники зареєстрували аналогічний домен і сайт за адресою chvk-mar.org (оригінальний веб-сайт МАР був chvk-mar.ru). Вони також створили домен електронної пошти для спілкування з кандидатами.

Небойовим завданням була обрана охорона нафтових об'єктів компанії "Роснефть" на Близькому Сході. Оскільки її свердловини знаходилися біля лінії фронту, потенційний об'єкт для охорони виглядав переконливо. Листування з кандидатами велося через домен office-rosneft.org.

Роль куратора проекту зіграв боєць українського спецназу з бойовим досвідом. Він отримав підроблене ім'я "Сергій Петрович" і спеціальний телефон без сім-карти, номер якого визначався як номер із Сирії.

"Вербування" найманців

Спершу команда вирішила "ловити" цікавих їй осіб на російських сайтах з пошуку роботи. Вакансії розміщувалися від компанії, яка пропонує "послуги в сфері охорони державних і приватних компаній по всьому світу" із зарплатою 225 тисяч рублів.

Bellingcat

Коли почала надходити велика кількість анкет від не тих кандидатів, оперативній групі довелося змінити стратегію.

У квітні 2020 року відповідальним за проект "Авеню" став український спецназівець, який раніше входив до складу контррозвідки СБУ. Він доручив "Сергію Петровичу" провести співбесіду з деякими із найбільш підходящих кандидатів. Одним з них став Артем Міляєв, більш відомий під позивним "Шаман". Він отримав військовий досвід у Чечні, Донбасі та Сирії, був заступником командира штурмової бригади в "ДНР", де командував більш ніж 100 бійцями. Пошук бійців для підставної ПВК команда доручила "Шаману". Завдяки цьому до кінця травня було отримано більше десятка нових заявок.

Після того як куратор схвалював кандидатуру, він просив бойовика надіслати "Шаману" докладне резюме, автобіографію, докази військового досвіду, скани військових нагород і медалей. До початку червня 2020 року українська розвідка мала більше сотні зізнань бойовиків про їхню роль у незаконних бойових діях в Україні, на Близькому Сході та в Африці. 

Bellingcat

Bellingcat

Bellingcat

Одні бійці повідомляли, що прибули на Донбас під виглядом повстанців, а інші описали свою присутність там як пряме розгортання своїх регулярних підрозділів російської армії. Під час аналізу анкет ГУР помітила імена людей, які вже розшукувалися СБУ за тяжкі злочини, скоєні на Донбасі в 2014-2015 роках. 

На той момент розвідники ще не розуміли, як доставити бойовиків в Україну. Щоб виграти час, "Шаману" повідомили про загибель "Сергія Петровича" в Сирії, а замість нього поставили "Артура Палича". Бойовики отримали нове завдання - охороняти об'єкти "Роснефти" у Венесуелі. 

Виліт в Білорусь

Розвідники розуміли, що для завершення спецоперації у них є не більше місяця. Адже довіра і бойовий дух найманців падали, а значить був ризик, що їх переманять інші приватні військові компанії.  

Команда вирішила розділити 180 найманців на кілька груп. До першої групи увійшли 40 осіб, які найбільше цікавили розвідку. ГУР повідомила про свій план СБУ для ідентифікації найбільш важливих для України найманців. Бойовиків планували вивезти з Росії в Білорусь, а після - посадити на рейс до Стамбула, який повинен був здійснити екстрену посадку в Україні. Приводом для екстреної посадки обрали загрозу вибуху на борту. Повідомити про це в службу управління повітряним рухом України повинен був підставний пасажир, який, за легендою, підслухав чужу розмову в аеропорту. 

Службу безпеки цікавили 28 осіб, але розвідники хотіли відправити до Білорусі 47 осіб - інші потрібні були для відводу очей. Відразу знайти таку кількість авіаквитків в Стамбул не вдалося. Команда змогла дістати 34 квитки на рейс 25 липня. Іншим сказали, що вони полетять пізніше. У підсумку в Мінськ приїхали 33 найманці, бо один в останній момент захворів. 

Bellingcat

СБУ активно підключилася до операції, але формально потрібно було виставити так, що спецслужба дізналася про бойовиків випадково. Для цього придумали ще одну легенду. Анонім повідомив СБУ про незаконну операцію з вербування найманців, яка триває, і називав адресу та пароль до електронної пошти [email protected]. Це дозволило би СБУ негайно відреагувати, і літак з потрібними особами приземлився б у Києві. 

Але до моменту прибуття групи в Мінськ команда змушена була змінити план. 

Інформування Зеленського та зрив операції

15 червня 2020 року про спецоперацію поінформували українського президента Володимира Зеленського, розповіли опитані екс-співробітники ГУР. За їхніми словами, президент в цілому схвалив операцію і попросив її докладний план.

За словами двох опитаних колишніх оперативників, за день до виїзду "вагнерівців" до Мінська, 23 липня 2020 року відповідальні за "Авеню" начальник ГУР Василь Бурба і заступник голови СБУ Руслан Баранецький прибули в Офіс президента з доповіддю. Зазначається, що оскільки Зеленський був зайнятий, зустріч провів керівник ОП Андрій Єрмак. 

Після переговорів Бурба повідомив керівникам команди, що Офіс президента попросив відкласти операцію на тиждень. Як пояснили, Зеленський досяг з РФ угоду про припинення вогню на Донбасі, а арешт бойовиків міг би зірвати цю домовленість. 

Операція була запланована на 25 липня, а припинення вогню набуло чинності 27 липня 2020 року.

"Ні президент Зеленський, ні його офіс не відреагували на наше прохання прокоментувати причину перенесення операції. Раніше Зеленський стверджував, що "це точно не була наша операція... це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України. Однак, на всіх стадіях підготовки цієї операції Зеленського інформували про неї і її фінальний план був підписаний міністром оборони України", - йдеться в розслідуванні. 

У підсумку операція була перенесена на 4 дні. Але квитки для "вагнерівців" вдалося знайти тільки на рейс 30 липня. До цього часу найманці чекали літак в санаторії "Белорусочка" під Мінськом. Увечері 28 липня вони помітили біля санаторію спостереження КДБ Білорусі, а вранці 29 липня їх затримали.

Фото з відкритих джерел

Найманців запідозрили у змові з метою повалення уряду Білорусі та організації масових заворушень у співпраці з заарештованими діячами опозиції Тихановським і Статкевичем. Пізніше їм було пред'явлено звинувачення.

Bellingcat




Передача бойовиків Росії

Олександр Лукашенко публічно звинуватив "вагнерівців" у тому, що вони намагалися зірвати вибори. Він заявив, що йому все одно, хто отримає найманців - Росія чи Україна, і запропонував обом державам викласти свої аргументи. 

За словами одного з опитаних членів команди ГУР, СБУ надала білоруським колегам інформацію про найманське минуле 33 осіб і про решти "завербованих" ПВК "МАР". Крім того, Зеленський особисто відстоював екстрадицію бойовиків в Україну в телефонній розмові з Олександром Лукашенком 5 серпня 2020 року.

У Росії спершу не розуміли, як їхні громадяни опинилися в Мінську, але через тиждень, схоже, розкрили справу, йдеться в розслідуванні. Наступного дня Володимир Путін подзвонив президенту Білорусі, щоб обговорити ситуацію із затриманими. Лукашенко не відразу визнав російську версію. Але коли після виборів по всій Білорусі спалахнули протести, Лукашенкові знадобилася підтримка Кремля.  

14 серпня 2020 року Генеральний прокурор Росії оголосив, що Білорусь видала Росії 32 російських громадян і що вони перебувають на території Росії. 

Реакція ОП на розслідування 

В Офісі президента України позитивно відреагували на розслідування, проведене журналістами Bellingcat. Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк відзначив кілька плюсів. 

"У тексті Bellingcat є кілька важливих плюсів. Перший плюс - розбитий міф про те, що українською розвідкою управляли спецслужби інших держав. Росія дуже намагалася це посіяти - в тому числі й українськими руками. Спростовано, що темою з "вагнерівцями" займалися американці, турки, британці та ізраїльтяни - а про це ж було багато "вкидань" за півтора року", - сказав Подоляк в коментарі "Фокусу".

Він звернув увагу на те, що розслідувачі дуже коректно подають інформацію: "якщо йдеться про розмови з відставниками, то це вказується. Якщо їх розповіді не можна перевірити, то це вказується".

Що стосується частини, де згадується Володимир Зеленський, то Подоляк запевнив, що президент не був повідомлений про операцію.  

"Президент точно не давав ніяких наказів на перенесення або зрив активностей по "вагнерівцях". Андрій Єрмак точно не може навіть гіпотетично керувати розвідкою. Якщо хтось із відставників говорить щось інше, то це - лише слова", - уточнив Подоляк. 

За його словами, розслідування Bellingcat допоможе міжнародному співтовариству скоординувати відповідь на роботу таких організацій, як ПВК "Вагнера".

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.