Електронна гривня в Україні: Що потрібно знати про законопроект "Про віртуальні активи"

Топ-новина
Топ-новина
Майбутнє української платіжної культури - електронна гривня Фото з відкритих джерел

Національний банк України вивчає можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні

Ще у 2016 році в Україні почали думати над можливістю запровадження електронної гривні. Введення цифрової національної валюти мало б бути частиною плану з впровадження ринку віртуальних активів. Народні депутати прийняли у першому читанні відповідний законопроект "Про віртуальні активи", а Комітет з питань цифрової трансформації рекомендував парламенту ухвалити його у другому читанні.

Далі розповідаємо, що передбачає законодавча ініціатива про віртуальні активи та навіщо Україні електронна гривня.

Навіщо потрібна е-гривня

Метою прийняття законопроекту№ 3637 "Про віртуальні активи" є комплексне врегулювання деяких питань. Зокрема, йдеться про таке:

  • впорядкування нормативно-правового регулювання для ринку віртуальних активів, його учасників;
  • правовий статус віртуальних активів як об'єктів цивільних прав;
  • впорядкування цивільно-правових відносин між фізичними та юридичними особами, які виникають у процесі використання віртуальних активів;
  • визначення правового статусу учасників ринку та користувачів у сфері віртуальних активів;
  • встановлення основних засад та принципів державної політики у сфері віртуальних активів;
  • державне регулювання та контроль на ринку віртуальних активів.

Автори законопроекту – група з понад тридцяти нардепів.  Вони написали та подали його ще у червні минулого року, переконані, що учасники ринку віртуальних активів в Україні повинні мати змогу користуватися банківськими послугами, сплачувати податки з отриманих доходів та отримувати юридичний захист у судах у разі порушення їх прав. У цьому й полягає головна мета законопроекту № 3637. 

Окрім цього, важливим завданням документа законотворці вважають забезпечення захисту українських інвесторів у разі здійснення інвестицій на ринку віртуальних активів.

Отже, ринок віртуальних активів має бути врегульований законодавчо таким чином, щоб не лише надавати можливість учасникам суспільних правовідносин розпоряджатися цими об’єктами, а й гарантувати баланс інтересів учасників ринку і сприяти надходженню інвестицій до України. 

Новини за темою: ВРУ рекомендують запровадити електронну гривню

Впровадження електронної гривні: деталі

У вказаному законопроекті подано визначення низки термінів, як-от приміром, поняття віртуального активу. Це нематеріальне благо, об’єкт цивільного обігу, який має вартість, виражену сукупністю даних в електронній формі, та який існує у системі обігу віртуальних активів. Віртуальний актив може посвідчувати майнові або немайнові права, приміром, права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. 

впровадження електронної гривні має певні переваги Фото з відкритих джерел

Законопроект визначає правовий статус і вимоги до постачальників послуг, пов'язаних із віртуальними активами, через проходження процедур державної реєстрації одного або декількох видів діяльності:

  • зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дають змогу контролювати віртуальні активи;
  • обмін віртуальних активів;
  • переказ віртуальних активів;
  • надання послуг посередника, пов'язаних із продажем або пропозицією продажу віртуальних активів.

Окреме регулювання передбачено для віртуальних активів, що забезпечені фінансовими інструментами. Державним органом, що регулює введення в обіг та обіг такого віртуального активу, є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. 

Новини за темою: НБУ вводить в обіг золоту монету номіналом в 1 гривню

Український проект "Електронна гривня"

Національний банк України вивчає можливість випуску е-гривні уже п’ять років – з 2016 року. У 2018 році  реалізований пілотний проект – тоді в обіг випустили обмежений обсяг електронної гривні в еквіваленті трохи більше ніж 5 тисяч гривень.

Експеримент передбачав, що його учасники відкриють "електронні гаманці" на блокчейн-платформі, поповнюватимуть їх е-гривнями, обмінюватимуть ці е-гривні на готівку і здійснюватимуть ними традиційні платежі у безготівковій формі. Однак, виявилося, що експеримент не лише вирішив кілька питань використання електронної гривні, але й породив нові питання.

"У довгостроковій перспективі залишаються ризики втрати центробанком здатності ефективно впливати на макроекономічні процеси, насамперед інфляційні, внаслідок зміни ролі банків як фінансових посередників, втрати ними функції створення грошей і, відповідно, зміни ефективності каналів монетарної трансмісії", - зазначили у Нацбанку України.

Йдеться про те, що цифрова гривня буде безпосередньо у Нацбанку, а не на банківських рахунках українців.

Очікується, що платежі за допомогою е-гривні будуть зручнішими, простішими, швидшими і дешевшими за теперішні безготівкові. Проте, якщо станеться саме так, то це може призвести до того, що українці частіше використовуватимуть е-гривні, а не банківські картки. 

В аналітичній записці НБУ йшлося про те, що якщо "електронні гаманці", необхідні для використання електронної валюти, масово замінять банківські картки, то розрахунки в е-гривні перетягнуть на себе 20% карткових операцій, а українські банки втратять 25 мільярдів гривень безготівкової ліквідності. Однак у Нацбанку впевнені, якщо електронна гривня замінить не безготівкові активи, а готівку, то й банки не постраждають.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.