9 Травня як День перемоги і примирення: Історія і суть великого свята Перемоги

Топ-новина
Топ-новина
Мак - символ пам'яті про загиблих у війні Фото з відкритих джерел

Під впливом політичних факторів Україна відмовилася від парадів на честь Дня Перемоги, але все ж не скасувала свято зовсім  

З кожним роком День Перемоги віддаляється від нас, все менше сучасників Другої світової війни залишається на світі, і, на жаль, що більше часу минає з 45-го року, то більш спотвореними стають деякі факти та свідчення. Варто пам’ятати, що кристально об’єктивної оцінки подій Другої світової ми не матимемо ніколи, бо її не існує в силу засекречування та цензурування подій з боку як радянської влади, так і країн Європи.

Нині в Україні День Перемоги інтерпретують дещо інакше, зовсім не так, як, скажімо, десять-п'ятнадцять років тому. Але свято не зникло, хоч його і перейменували та перенесли на один день назад, воно живе, його суть збереглася і говорить до нас, людей третього тисячоліття.

У День примирення та пам'яті жертв Другої світової війни ми розповімо про перемогу над нацизмом, про останні дні війни перед капітуляцією Німеччини та про День Перемоги, який світ отримав 9 травня як великий подарунок.

Капітуляція Німеччини і завершення війни

День перемоги 9 Травня – це результат капітуляції Німеччини у Другій світовій війні. Але до цього протягом кількох тижнів велися заключні піхотні і авіаційні бої та переговори вищого керівництва сторін. Саме це змусило німецьке командування підписати документ про капітуляцію своєї країни.

Ще у квітні 1945 року радянські війська підійшли до Берліна, де зосереджувалася чимала група німецьких військ – майже півмільйона осіб. У той же час у самому Берліні знаходилася військова техніка та 200 тисяч піхотинців, готових до атаки прямо на вулицях столиці. Проте радянські війська переважали противника чисельно – солдат було вдвічі більше.

Бої за Рейхстаг, який обороняли тисяча німецьких солдатів, розпочалися 29 квітня, а завершилися 30 квітня. Того дня о 14:25 українець Олексій Берест, росіянин Михайло Єгоров та грузин Меліон Кантарія підняли над Рейхстагом червоний Прапор Перемоги. Ця історична сцена пізніше стала культовою і на листівках, і на фото, і на плакатах, і на поштових марках.  

Момент встановлення прапору Перемоги Фото з відкритих джерел

Але війна ще не завершилася, хоч у повітрі буквально пахло її закінченням. 1 травня о 03:50 начальник Вермахту Ганс Кребс заявив, що хоче перемовин щодо перемир'я, і його доставили до радянської сторони. Керівництво радянської армії мало наказ від Йосипа Сталіна – погоджуватися виключно на безумовну капітуляцію Німеччини. Проте німці раптом відмовилися капітулювати, тому радянські війська продовжили бої у Берліні. 

Але вже у ніч на 2 травня німецьке командування наказало своїм воїнам більше не чинити опору – за кілька годин 135 тисяч солдат і офіцерів здалися в полон.

Зрештою 7 травня о 02:41 у французькому місті Реймс було підписано акт про повну капітуляцію Німеччини. З боку Німеччини документ підписував начальник штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту генерал-полковник Альфред Йодль. Від СРСР капітуляцію прийняв генерал-майор Іван Суслопаров, від англо-американської сторони – генерал-лейтенант армії США Волтер Беделл Сміт.   

Підписання Акту про капітуляцію Німеччини Фото з відкритих джерел

Ввечері 8 травня німецькі генерали на вимогу Сталіна ще раз підписали Акт про капітуляцію Німеччини. Це був фінал – найкривавішу війну було закінчено.

Чому ж День Перемоги 9 Травня, а не 8? Бо 8 травня у Берліні – це 9 травня за московським часом.

Новини за темою: До 76-річчя Великої Перемоги ведучі телеканалу "Перший Незалежний" декламують вірші

День Перемоги у світі

День Перемоги виник за ініціативи Радянського Союзу та, власне, для нього самого та країн-союзниць. Під час існування Радянського Союзу День Перемоги був чи не найголовнішим державним святом, днем, наповненим салютами, парадами, полум’яними промовами, гордістю та сумом.

Парад Перемоги у Москві у червні 1945 року Фото з відкритих джерел

День Перемоги був затверджений указом президії Верховної Ради СРСР 8 травня 1945 року, але вперше у Москві на Красній площі Парад Перемоги відбувся лише 24 червня. Командував парадом маршал СРСР Костянтин Рокоссовський, а приймав парад маршал Георгій Жуков.

Георгій Жуков на Параді Перемоги у Москві у 1945 році Фото з відкритих джерел

Проте величним і радісним День Перемоги був лише перші три роки. У 1948 році його скасували – можливо, через народне обурення від післявоєнної розрухи, а, можливо, з інших причин. Народ біднів, країна відбудовувалася повільно, а піднесений настрій поволі змінювався розчаруванням: продукти за картками, майже як у часи блокади, важка робота, побоювання арештів та "чисток" з боку держави. День Перемоги скасували аж на 17 років – лише у 1965 році Микита Хрущов відновив державне свято і зробив його неробочим днем для всього СРСР.

У Другій світовій війні боролися і гинули громадяни всіх країн Європи, Азії та Америки, тому День Перемоги актуальний і близький всім народам.

Після розпаду СРСР у 1991 році День Перемоги залишився державним святом у пострадянських країнах: Росії, Білорусі, Україні, Казахстані, Грузії, Узбекистані, Вірменії, Киргизстані, Таджикистані, Туркменістані, Азербайджані, Молдові.

Починаючи з 2005 року, 8 і 9 травня світ відзначає Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв Другої світової війни. Рішення про ці пам’ятні дні прийняла Генеральна Асамблея ООН своєю резолюцією, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової у Європі. 

З 2016 року День Перемоги перестали відзначати 9 травня не лише в Україні, а й в Естонії, Латвії, Литві. Там День Перемоги – це 8 травня, а для країн Британської Співдружності — 7 травня. 

Новини за темою: Ми побачимо Україну, яка святкує, - Рабінович про свято 9 Травня

День Перемоги в Україні

Україна офіційно перестала відзначати День Перемоги 2016 року, встановивши замість нього державне свято під назвою "День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Воно не відрізняється від свого "попередника", але Україні важливо було відійти від радянського свята і свята, яке відзначає Росія. До того ж з 2015 року в Україні 8 травня почали відзначати День примирення.

Вічний Вогонь у Києві Фото з відкритих джерел

У зв’язку з декомунізацією було скасовано закон України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" та заборонено використовувати і нацистську, і комуністичну символіку. Тому з 2014 року в Україні не фігурує чорно-помаранчева георгіївська стрічка, натомість маємо квітку червоного маку. Мак є офіційним символом відзначення пам'ятних днів Другої світової війни у всьому світі.

Меморіал Вічної Слави у Києві Фото з відкритих джерел

Кілька років тому Український інститут національної пам'яті озвучив новий зміст Дня Перемоги. Це день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, переосмислення подій війни, руйнування радянських історичних міфів, рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом.

Новини за темою: Куди піти на 9 Травня: Топ історичних музеїв України, які без слів розкажуть про війну

*************

Що б не казали політики, як би не сперечалися громадські діячі чи історики, День Перемоги для кожного свій. У тих, хто не відзначає свята і не думає у цей день про загиблих, – своя правда. У тих, хто переглядає воєнні фотокартки, фільми, любить радянські пісні про війну та згадує рідних, котрі загинули або зникли безвісти, – своя правда. І в Україні, і в інших країнах пострадянського простору цього дня небайдужі несуть до військових меморіалів квіти, а у церквах служать панахиди.  

Нинішня, тобто сучасна суть свята, якому 76 років, - не у масових акціях, урочистих заходах біля Вічного вогню чи високих фразах. Вона у пам'яті, у серці і у совісті людей, які живуть зараз. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.