День апостолів Петра і Павла: Старовинні традиції та неочікувані заборони церковного свята

Топ-новина
Топ-новина
Апостоли Петро і Павло Фото з відкритих джерел

Цей день для християн усього світу – велике релігійне свято

12 липня християни східного обряду святкують День святих апостолів Петра і Павла. Це неперехідне церковне свято, яким знаменується завершення Петрового посту. Віряни ревно відзначають цей день, дотримуються старовинних традицій та обрядів, що виникли та сформувалися сторіччями.

Далі розповідаємо про історію і традиції Дня святих апостолів Петра і Павла, які вшановуються церквою. 

Як виникло свято Петра і Павла

День апостолів Петра і Павла виник ще на світанку християнства. Це свято відоме з незапам’ятних часів – відомо, що його відзначали у Римській імперії 29 червня. Воно було святом апостолів, котрі проповідували християнство у світі, а також днем вшанування і самих християн, котрі прийняли мученицьку смерть за віру. До речі, для перших християн місце поховання Петра та Павла було священним.

У IV сторіччі римський імператор Костянтин звелів побудувати храм на честь святих як у столиці імперії – Римі, так і у Константинополі.

Ким були апостоли Петро і Павло

Павло був одним із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, найвизначнішим християнським місіонером, а також одним із перших богословів християнства. Перше його світське ім'я – Савл.

Про нього читаємо історію – щодо переламної події у його житті, коли під час подорожі до Дамаска, щоб там переслідувати християн, йому явився Ісус Христос. У дорозі Савла осяяло світло з небес, на мить осліпивши його. Тоді він почув голос із неба: "Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?".

Савл сказав: "Хто ти, Господи?" - і почув відповідь: "Я – Ісус, Той, кого ти переслідуєш. Встань же та йди до міста, і тобі скажуть, що маєш робити". Савла привели до Дамаска, там він прозрів і зрозумів, що Господь обрав його свідком перед людьми.

Святий Петро був старшим учнем Ісуса Христа та першим єпископом Риму з 33 до 67 року. Його мирське ім’я – Симон, або Шимон. Він був сином єврейського рибалки і до зустрічі з Христом сам був рибалкою. Ім'я "Петро", тобто "камінь", отримав від Христа, котрий пообіцяв збудувати на ньому, як на твердому камені, свою Церкву і подарувати ключі від Небесного Царства.

Цікаво, що Петро є одним з апостолів, який був з Ісусом на проповідях, був присутній під час ключових подій земного життя Христа: Преображення, Святої Вечері, Розп'яття, Воскресіння та Вознесіння. Петро помер у Римі мученицькою смертю на хресті вниз головою, через це на іконах його часто так і зображують.

Апостоли Петро і Павло Фото з відкритих джерел

На картинах та іконах його зображують із ключами Царства Небесного або з регаліями Папи Римського. У сучасному світі є й конкретне місце вшанування апостола — це розкішний Собор Святого Петра у Римі. 

Новини за темою: Петрів піст: Як можна харчуватися і чого не можна робити до дня Петра і Павла

Традиції на День Петра і Павла

Святкування Дня Петра і Павла припадає на 12 липня – це фактично середина літа, тому практично всі прикмети пов’язані з врожаєм, як і більшість релігійних свят. Безумовно, свято поєднує у собі християнство та язичницькі обряди та традиції – це певним чином відсилання до язичницьких обрядів.

До того ж 12 липня – це завершення Петрового посту, або Петрівки, як його ще називають у народі. Відповідно до слов’янських звичаїв, до цього дня прибирали у домівці та на подвір’ї, білили будинки і кімнати, вішали у світлицях нові рушники. Вранці 12 липня віряни ходили до церкви з квітами та у вінках із вплетеними маками. 

У Петрів піст бажано їсти пісні страви Фото з відкритих джерел

Головною стравою цього дня була випічка під назвою "мандрики". Це печені коржики з пшеничного тіста, вершкового масла, зібраного під час посту, сироватки, сиру та яєць. Назва випічки пов'язана з легендою про мандрування світом Петра і Павла. Кажуть, що одного дня зозуля вкрала у них одного коржика, а Бог покарав її – тому саме о цій порі птах перестає кувати. 

Прикмети і традиції на Петра та Павла

Важлива традиція на свято Петра і Павла – так зване "вартування сонця". Молодь збиралася гуртом та йшла на околицю села, обирали гірку або пагорб і вдивлялися в небо, аби "спіймати" мить сходу сонця. 

Також юнаки та дівчата грали у вгадування: хлопці переодягалися у дівчат та закривали обличчя хустками. Вважалося, що на того, кого вгадали та розкрили, незабаром чекало весілля.

Дівчата цього дня, як і на інші церковні свята, ворожили на коханого. Вони збирали 12 різних рослин, клали їх під подушку і, заплющивши очі, казали: "Дванадцять трав із різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися". Цієї ночі суджений мав наснитися дівчині.

А ще дівчата "завивали берізку" – обирали на молодій березі три гілки, сплітали їх в імпровізовану косу і загадували бажання зі словами: "В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!". Гілки зав’язували червоною стрічкою і оберемком трави. За три дні  дівчата верталися до берізки перевірити косу: якщо коса не зів'яла і не розпустилася – то бажання здійсниться. Далі "березову косу" розпускали.

У народі здавна казали: якщо на Петра кує зозуля – це до лиха, а якщо дощить, то гнитиме картопля. Якщо ж погода ясна, то весь рік буде хорошим, а якщо цього дня спека, то на Різдво будуть морози.

Новини за темою: Сонце, море, пляж: Топ-7 небанальних приморських курортів України

Заборони на Петра і Павла

Цікава заборона – на Петра і Павла здавна заборонялося їсти ягоди і фрукти, зібрані у нинішньому році. Люди вірили, що ті, хто не послухається, накличуть на себе біду та хвороби. Проте, якщо все ж таки довелося скуштувати цьогорічного врожаю, потрібно піти до церкви та пригостити фруктами і ягодами жебраків або ж віднести їх на могили померлих.

Ще одна сувора заборона стосувалася весіль. Вважалося, що цього дня не можна одружуватися, бо нібито щасливого подружнього життя не буде.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.