113 років гренландській експедиції Нансена: Як норвезький полярник підкорював вічну мерзлоту

Топ-новина
Топ-новина
Нансен і його команда перед експедицією у Гренландію Фото з відкритих джерел

Експедиція, що стала історичною, у ті часи була майже нездійсненною

Щороку на початку травня світові науковці: океанографи, географи, полярники – пригадують експедицію у Гренландію, організовану і втілену норвежцем Фрітьофом Нансеном у 1888 році.

Ми також вирішили пригадати, як проходила підготовка до подорожі, хто брав у ній участь і з якими труднощами зіштовхнулася команда першої експедиції у країні вічних снігів.   

Підкорювач снігів і мерзлоти

Норвежцеві Фрітьофу Веделю Нансену було 27, коли він підкорив Північний полюс. Зробити це і нині нелегко, а у 1888 році було в принципі нереально. Але молодість і жага до знань, замішані на бажанні втілити нездійсненне і досягнути землі, на яку не ступала нога людини, зробили свою справу.

Фрітьоф Нансен Фото з відкритих джерел

Нансену трохи за двадцять, а він уже був спортсменом-лижником, полярним дослідником, зоологом, громадським діячем і філантропом – загалом, фігурою доволі відомою. Юний Нансен вивчав зоологію в університеті Крістіанії, працював у Бергенському музеї, збирав матеріали для докторської дисертації, яку, до речі, захистив у 1888 році. І немає нічого дивного у тому, що йому, молодому досліднику і науковцю, захотілося підкорити Північний полюс. Але захотіти не значить підкорити.

Підготовка до експедиції у Гренландію

Вперше Нансен замислився над перетином льодовикового покриву Гренландії улітку 1882-го, коли йому виповнився всього 21 рік і він подорожував на тюленебійному кораблі "Вікінг". Наступного року він прочитав газетну замітку про успішну експедицію Адольфа Норденшельда. Нансен вирішив побудувати власний маршрут експедиції, що відрізнявся би від попередніх спроб людини досягнути Гренландії. Норвежець вирішив не йти від західного берега на східний, оточений льодами, що дрейфують у морі майже весь рік і не дають кораблям підійти до берега.

Фрітьоф Нансен Фото з відкритих джерел

Нансен вирішив, висадившись на східний берег Гренландії, дійти до населених місць на заході – іншого виходу не буде, щоб зберегти своє життя.

За планом він хотів висадитися біля стійбища ескімосів, потім піти до підйому на льодовиковий щит, а далі – взяти курс по льодовику на данську колонію Кристіансхоб у затоці Диско, де мав бути некрутий спуск з льодовика. Заплановано було подолати 600 кілометрів.

У 1887 році Нансен поїхав у Стокгольм, щоб запитати поради у Норденшельда, котрий уже здійснив подорож на Гренландії. Той не схвалив планів Нансена, але зазначив, що у них немає нічого неможливого. Натхненний словами "колеги", норвежець звернувся до Університету Крістіанії з проханням надати йому 5000 крон для походу через материкові льоди Гренландії, щоб полярна експедиція вивчила внутрішню частину Гренландії. Університет схвалив план і звернувся до уряду за грошима.

Нансен написав і у Норвезьку академію з аналогічним проханням, але там його ініціативу сприйняли зовсім з іншим настроєм. Йому відмовили, зазначивши, що не даватимуть гроші "на розважальну поїздку приватної особи". У той же час преса нещадно пресувала Нансена. В одній замітці було написано: "Увага! У червні препаратор Нансен демонструватиме біг і стрибки на лижах у центральній області Гренландії. Постійні сидячі місця у льодовикових тріщинах. Квитка назад не потрібно".

Новини за темою: Наукове відкриття: Під льодами Антарктики виявлені дивні істоти

Проте серйозні науковці схвалювали ініціативу молодика, як-от данський полярник Хенрік Йохан Рінк, творець теорії льодовикової епохи та геолог Амунд Теодор Хелланд. Завдяки їхнім заявам у пресі, датський підприємець Августин Гамель дав Нансену необхідні 5000 крон.

Гроші були, приготування йшли швидко, набирали команду. Окрім 27-річного Фрітьофа Нансена, котрий був і начальником експедиції, і коком, учасниками експедиції стали: Отто Свердруп (33 роки) – капітан арктичного промислового судна; Олаф Дітріксон (32 роки) – прем’єр-капітан норвезької армії, картограф; Крістіан Крістіансен (24 роки) — норвезький селянин; Самуель Йоханнесен Балту (27 років) — саамі за національністю, оленевод; Оле Нільсен Равна (46 років) — саамі, оленевод.

Експедиція прибула у Гренландію...

Подорож розпочалася 2 травня 1888 року. Команда дісталася східного узбережжя Гренландії через Данію, Шотландію та Ісландію. 17 липня членів експедиції висадили на плавучі льоди у 20-ти кілометрах від берега. Цілий місяць група на човнах проходила крізь плавучі льоди – на берег висадилися лише 17 серпня.

А далі було невідоме. Чоловіки йшли на лижах через абсолютно не відому нікому територію при морозі у -40 градусів, тягнучи по 100 кілограмів вантажу. Вовняний одяг погано захищав від морозів, а у раціоні майже не було жирів, що так потрібні під час холодів. Отто Свердруп навіть просив у Нансена дозволити вживати мазь для чобіт на основі лляної олії.

Експедиція Нансена у льодах Гренландії Фото з відкритих джерел

Нарешті лише 3 жовтня – через півтора місяця після висадки на берег – експедиція, пройшовши 470 кілометрів, дійшла до західного узбережжя. Це був перший перехід через льоди Гренландії. Команда не просто мандрувала, а й збирала метеорологічні дані.

6 жовтня експедиція дійшла до фьордів західного узбережжя Гренландії – вузьких заток зі скелястими берегами, але дізналася, що спізнилася на останній пароплав додому, у Норвегію.

Тож довелося зимувати у Готхобі – західногренландському місті, що у складі Королівства Данія.  Нансен поселився в ескімоському житлі і вивчав побут і мову народу, його звички, манеру полювання і риболовлі. Нарешті 15 квітня 1889 року з Готхоба команда Нансена відплила у Копенгаген на пароплаві "Відбйорн". Там вони завітали до Августина Гамеля – спонсора експедиції, а пізніше – 30 травня – нарешті повернулися додому як тріумфатори.

Експедиція Нансена прибула додому після експедиції у Гренландію Фото з відкритих джерел

Новини за темою: В Антарктиді сніг "зацвів" зеленим та малиновим

Після гренландської експедиції

Фрітьоф Нансен уперше в історії перетнув на лижах льодяниковий покрив острова Гренландія. Європа сприйняла це не стільки як наукову розвідку та безпрецедентний досвід, скільки як спортивне досягнення.

Так, людина вперше перетнула льодовий купол Гренландії, але разом з тим це принесло багато нових знань з фізичної географії. Було визначено материкове зледеніння на берегах Гренландії та поверхню самого острова. Вважалося, що вона льодяна, а Нансен з'ясував, що снігова, а сніг не тане навіть влітку.

Нансен отримав медаль "Вегі" Шведської спільноти антропології і географії та медаль Вікторії Королівської географічної спільноти Великої Британії, а також орден Данеброг від данського уряду та орден святого Олафа – від норвезького уряду.

Після експедиції Нансен не байдикував. Він написав дві книги – "На лижах через Гренландію" та етнографічний опис "Життя ескімосів", а пізніше очолив експедицію на кораблі "Фрам", намагаючись досягти Північного полюсу. І таки досягнув – у 1896 році він з командою став першопрохідцем у вічних льодовиках і снігах.

Новини за темою: В Антарктиді знайшли невідомих науці тварин

Пізніше його методи пересування і виживання у льодах дали початок сучасним методам та приладдям для полярників. Після успішних експедицій у Гренландію та на Північний полюс Нансен цікавиться новою наукою – океанографією та подорожує по Північній Атлантиці з океанографічними експедиціями. У 1922 році отримає Нобелівську премію миру, а його іменем назвуть географічні й астрономічні об’єкти не лише на Землі, а й на Місяці. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках PNK.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.